Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Подання формул

Читайте также:
  1. IV.1.3. Формула Клина
  2. IV.4.1) Происхождение и смысл формулярного процесса.
  3. IV.4.3) Общий ход формулярного процесса.
  4. Барометрическая формула. Закон распределения Больцмана.
  5. Барометрическая формула. Распределение Больцмана
  6. Барометрическая формула. Распределение Больцмана. Распределение Максвелла - Больцмана.
  7. Барометрическая формула: .
  8. Более подробно технология создания результато-ориентированных формулировок задач приведена на стр.96-100 учебного пособия по тайм-менеджменту.
  9. В 1949 г. сформулированы основные критерии вредности
  10. В формуле закона Малюса , φ – это

Формули в дипломній роботі розташовують безпосередньо після тек­сту, в якому вони згадуються, посередині рядка. Формули друкуються з використанням текстового редактору Word або редактору формул Microsoft Equation 3.0.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в послідовності, у якій вони дані у формулі. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка.

Формули нумерують у межах розділу.

Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера фор­мули в розділі, відокремлених крап­кою. Номери пишуть біля правого берега аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках.

Для набору формул у текстовому редакторі Microsoft Word рекомендується використовувати засіб Microsoft equation з наступними розмірами символів: звичайний – 14 пт, великий індекс – 10 пт, дрібний індекс – 10 пт, великий символ - 10 пт, дрібний символ – 10 пт. Стиль: формат символів – без нахилу.

Наприклад, (3.1) (перша формула третього розділу) буде мати наступний вигляд:

 

, (3.1)

 

де Чобл - облікова чисельність робітників;

Чяв – явочна чисельність робітників;

Коб.с. –коефіцієнт облікового складу.

 

 

Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться праворуч від вістря парантеза, яке знаходиться всередині групи формул і звернене в бік номера.

Приклад:

(3.2)

 

При написанні тексту з формулами потрібно також виконувати наступні вимоги:

1. Формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

2.Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.



3.Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

4.Рівняння і формули треба відділяти від тексту вільними рядками. Вище і ниж­че кожної формули залишають не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять в інший після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

 

4.7. Цитування та посилання на використані джерела

 

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого твору слід наводити цитати, точно відтворюючи цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором, дотримуючись наступних вимог.

1.Текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання.

Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз: «так званий»;



2.Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора.

Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається.

3.Кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело.

4.При непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми сло­вами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і ро­бити відповідні посилання на джерело.

5.Цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо і те і те знижує рівень роботи: надмірне цитування створює враження компілятивності праці, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.

6.Якщо треба виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак запитання.

7.Якщо автор дипломної роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виді­лення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки,

наприклад: (курсив мій. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).

Коли використовують матеріали з джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні слід точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в дипломній (курсовій) роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела роблять згідно з їх переліком у квадратних дужках, проставляючи номер сторінки.

Наприклад: “[17, с. 275]...”, “... у працях [1;4;6]...”.

Допускається наводити посилання у виносках, при цьому його оформлення має відповідати бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад 1. Цитата в тексті: “... можливість інтеграції у світову економіку зможуть реалізувати ті країни з перехідною економікою, які матимуть темпи зростання на рівні не меншому як 5-6 % ...” [6] або [6, с. 12].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Геєць В.М. Перспективи економіки світу, окремих регіонів і країн на порозі третього тисячоліття / В.М. Геєць // Фінанси України. – 1997. – № 3. – С.5-17.

Приклад 2. Цитата в тексті: “... можливість інтеграції у світову економіку зможуть реалізувати ті країни з перехідною економікою, які матимуть темпи зростання на рівні не меншому як 5-6 % ...” 11).

Відповідне подання виноски:

11) [6] Геєць В.М., Буковинський С.А. Перспективи економіки світу, окремих регіонів і країн на порозі третього тисячоліття // Фінанси України. – 1997. – № 3. – С.5-17.

4.8. Оформлення додатків

Додатки є структурною частиною дипломної роботи. Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дипломної роботи. Додатки не входять до загальної нумерації і номер сторінки на них не проставляється. Приклад оформлення додатків наведено у додатку 8.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер: Ґ, Є, Е, З, І, Ї, И, Й, О, Ч, Ь,

наприклад: “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д.

Слово Додаток і назва додатку виділяються жирним шрифтом.

Єдиний додаток позначається як Додаток А.

Позначення додатку здійснюється у верхньому правому куті сторінки додатку. Нижче по центру наводиться назва додатку (жирним шрифтом). На другій та подальшій сторінках додатку потрібно у верхньому куті праворуч вказати: «Продовження додатку А».

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку,

наприклад: «Рис. А.1.» (перший рисунок додатку А); «Таблиця А.1» (перша таблиця додатку А); формула – (А.1) (перша формула додатку А).

По тексту роботи посилання здійснюється безпосередньо на додаток, а не на таблицю чи рисунок.

Наприклад, організаційна структура підприємства представлена в додатку А або в дужках (див. дод. А).

Посилання «організаційна структура підприємства представлена на рисунку А.1 додатку А» є не вірним.

 


Дата добавления: 2015-02-09; просмотров: 7; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Подання таблиць | Список використаних джерел
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2019 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты