Очищення продукції рослинництва

Дуже високого ступеня очищення можна досягти при переробці на крохмаль забрудненої радіоактивними речовинами картоплі. Технологія відокремлення крохмалю з бульб передбачає їх подрібнення з наступним відокремленням клітинного соку та добуванням крохмальних зерен промиванням водою. При цих операціях одержаний продукт містить радіоактивних речовин в 50 разів менше, ніж сама картопля. Аналогічно

одержують крохмаль із зерна злаків. Крохмаль широко застосовується в харчовій промисловості для виготовлення кулінарних та кондитерських виробів, ковбас. Його переробляють на патоку, глюкозу, використовують як сировину для одержання лимонної, молочної та глюконової кислот,

гліцерину, амілопектину, які використовуються у харчовій та фармацевтичній промисловості.

При переробці вуглеводомістких продуктів рослинництва на етиловий спирт практично всі радіоактивні речовини залишаються у середовищі бродіння. Одержаний внаслідок дистиляції продукт виявляється у тисячу разів чистішим, ніж вихідний матеріал. Етиловий спирт широко застосовується у народному господарстві: як розчинник у різних галузях промисловості; як вихідна сировина для одержання синтетичного каучуку, етилену, хлороформу, оцтової кислоти та інших органічних продуктів; як

паливо для реактивних двигунів і двигунів внутрішнього згоряння тощо.

Забруднення радіоактивними речовинами безпечне й для цукрових буряків. Технологія одержання цукру з цукрових буряків складається з подрібнення коренеплодів на тонку стружку і наступного вимивання її гарячою водою, до якої разом з цукром переходять і всі радіонукліди. Але при наступних операціях виділення та очищення цукру отримують так званий «білий цукровий пісок» з вмістом радіоактивних речовин, у 50-70 разів меншим, ніж у коренеплодах. При рафінуванні цукрового піску відбувається додаткове очищення його від багатьох домішок, у тому числі від радіоактивних майже на 100%.

Надзвичайно високого ступеня очищення рослин від радіоактивних речовин досягають при виробництві рослинних олій (з насіння соняшнику,

льону, сої, конопель, бавовни, кукурудзи тощо). Основна операція -

екстрагування жирів - здійснюється за допомогою органічних розчинників, які не розчиняють 90Sr, 137Cs та інші радіоактивні ізотопи. Вже на цьому етапі можна одержати практично чистий від радіоактивних речовин проміжний продукт, який під час наступних процесів доводиться до надзвичайно високого ступеня чистоти. При переробці олійних культур практично в усіх випадках одержана олія придатна до безпечного вживання в їжу. Тому зазначені технічні культури рекомендуються для вирощування на забруднених радіоактивними речовинами територіях.

Непридатна для годівлі тварин забруднена радіоактивними речовинами свіжа вегетативна маса рослин може бути використана для виробництва харчового й кормового білка. Ця технологія передбачає виділення білка із

зеленої маси рослин віджиманням клітинного соку і наступною коагуляцією з нього згідно чистого білка, який містить в десятки разів менше радіоактивних речовин, ніж рослини, з яких його виробляють. Такий білковий препарат надзвичайно цінний продукт для харчової промисловості і його широко використовують при виготовленні ковбас, деяких видів консервів, сирів, хлібобулочних і кондитерських виробів, а також у вигляді добавок до кормів сільськогосподарських тварин і птиці.

Прикладом дезактивації продукції рослинництва за допомогою технологічних переробок є технології виробництва різних вуглеводів - сахарози, глюкози, фруктози, рафінози, інуліну, а також ферментів, вітамінів, амінокислот, органічних кислот, біологічно активних сполук.

Високорадіоактивні відходи, які залишаються після одержання основного продукту (вижимки та інші екстрагени) можуть бути використані

для виробництва етилового спирту, а також як живильне середовище для отримання кормового білка за допомогою мікроорганізмів і дріжджів, які мають невисокі коефіцієнти нагромадження радіоактивних речовин.