КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Та шляхи їх прискорення
Безперервний процес руху оборотних коштів являє їх кругообіг. Оборотні кошти підприємства знаходяться в безперервному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу. Економічне значення кругообігу полягає в тому, що від нього залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції. Показниками оборотностіоборотних коштів є : · коефіцієнт оборотності; · коефіцієнт завантаження; · тривалість одного обороту. Коефіцієнт оборотності (Коб) відображає кількість оборотів за рік і визначається: , де, РП – реалізована за рік продукція; Ос – середньо річний залишок оборотних коштів. Коефіцієнт завантаження (Кз) показує, скільки оборотних коштів підприємства приходиться на 1 гривню реалізованої продукції:
. Тривалість одного обороту (q) показує тривалість одного обороту коштів у днях: . Середньорічний залишок оборотних коштів (Ос) розраховується:
,
де, О1,О2,О12 – середньомісячні залишки оборотних коштів. Прискорення оборотності оборотних коштів приводить до збільшення обсягу виробленої продукції на кожну гривню поточних витрат підприємства, або дає можливість вивільнити частину коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва. Обсяг вивільнених оборотних коштів ( ΔОс) розраховується:
, де, РПо – обсяг випущеної у звітному році продукції; qб,qзв – середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базисному і звітному роках. Основними шляхами прискорення обігу є : · зменшення строків виробітку продукції за рахунок механізації робіт, удосконалення технологічних процесів; · покращення матеріально-технічного забезпечення і в зв’язку з цим зменшення виробничих запасів та подальшого їх транспортування; · економія матеріальних ресурсів, дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції, кращого зберігання матеріалів; · удосконалення розрахунків з замовниками, поліпшення фінансової та платіжної дисципліни; · упорядкування ціноутворення.
|