Ведення вогню

248.Команди для ведення вогню на вогневу позицію передають групами (частинами) по радіо. Їх приймають командир роти і всі командири танків.

Кожну групу команди, крім команди “Вогонь”, командир роти повторює і при правильному повторенні одержує підтвердження: “Так”. При неправильному повторенні передавач говорить: “Ні” – і вдруге передає групу команди.

Короткі команди на групи не розчленовують.

Командир роти й командири танків занотовують усі команди у бланки запису стрільби.

Про готовність до здійснення пострілу (черги) або про виконання команди командир танка доповідає командиру роти підняттям червоного прапорця на башті.

Червоний прапорець командир танка забирає:

– після кожного пострілу при веденні методичного вогню й вогню одиночними пострілами;

– після витрати призначеної кількості снарядів при веденні швидкого вогню.

Команди виконують всі танки, призначені для стрільби, а заряджання й постріли роблять тільки ті танки, які зазначені в команді.

249. У команді на ведення вогню, яка передається для виконання її на вогневій позиції командиром роти й екіпажами, містяться такі дані:

а) хто залучається до вирішення вогневої задачі (рота або взвод): “Стріляти роті (такому-то взводу)”;

б) найменування або номер цілі: «По піхоті (ціль сто перша, по батареї і т.д.)”;

в) потрібна дія снаряда біля цілі: “Осколковою (фугасною, осколковою і фугасною)”;

г) заряд: “Заряд зменшений (третій, повний)”;

д) доворот від основного напрямку: “Основний напрямок, правіше (лівіше) стільки-то”;

е) установка рівня: “Рівень такий-то; якщо стрільба ведеться на двох установках зривника (у п. “в” скомандували: “Осколковою і фугасною”) і при цьому враховується поправка на ковпачок, то після команди “Рівень такий-то”, що ставиться до стрільби з установкою зривника без ковпачка (на осколкову дію), зазначають поправку рівня на ковпачок: “Фугасною, рівень більше стільки-то (для визначення поправки табличну поправку на ковпачок зривника DX_К ділять на відповідну величину DX_ТИС. Знак поправки табличний); якщо стрільба повинна вестися

Стрільба непрямою наводкою

на трьох установках рівня, то вказують всі установки рівня в необхідній послідовності, наприклад: «Рівень 1-42, 1-46, 1-38”;

ж) віяло розривів: для утворення зосередженого віяла командують: “Віяло зо-

середжений”; для призначення віяла по ширині цілі після слова «віяло» указують необхідну величину інтервалу (у розподілах кутоміра) між розривами сусідніх танків, наприклад: “Віяло нуль десять”, “Віяло нуль нуль чотири” і т.д.;

з) порядок ведення вогню (вказується кількість снарядів, яка витрачається кожним танком. Норми режиму вогню подаються в додатку 21):

– для ведення методичного вогню подається команда: “Роті (такому-то взводу), стільки-то снарядів, стільки-то секунд постріл”;

– для ведення швидкого вогню командують: “Роті (такому-то взводу), стільки-то снарядів, швидкий”;

- для ведення біглого й методичного вогню по одній команді на одній установці рівня командують: “Стільки-то снарядів: швидкий стільки-то снарядів, решта стільки-то секунд постріл”;

– для стрільби на трьох установках рівня (на двох установках кутоміра) в команді указують витрату снарядів на кожну установку: “По стільки-то снарядів, швидкий” або “По стільки-то снарядів: стільки-то снарядів швидкий, решта стільки-то секунд постріл”;

и) доворот вправо або вліво на половину інтервалу віяла, якщо стрільба повинна вестися на двох установках кутоміра: “Вправо (уліво) стільки-то”.

Подача команди закінчується словом «вогонь», якщо потрібне негайне відкриття вогню або вказується час (сигнал) відкриття вогню.

Прикладикоманд:

1. “Стріляти роті, по піхоті, осколковою, заряд зменшений; основний напрямок, правіше 0-30; рівень 31–52; віяло 0–07; основному один снаряд, вогонь”.

2. “Стріляти роті, по піхоті, осколковою фугасною, заряд зменшений; основний напрямок, правіше 0–45; рівень 31– 42, 31– 44, 31– 46; фугасною, рівень більше 6–02; віяло 0–05; по п’ять снарядів: три снаряди швидкий, інші п’ять секунд постріл, вогонь”.

250. У команді на перенос вогню замість довороту від основного напрямку може бути зазначений доворот від раніше пристріляної цілі (орієнтира). У цьому випадку командують: “...ціль така-то, правіше (лівіше) стільки-то”.

251. У команді для відкриття або поновлення вогню по цілі, установки по якій були раніше записані на вогневій позиції, указують номер (назву) цілі, витрату снарядів і порядок ведення вогню (якщо потрібно), наприклад: “Ціль така-то, стільки-то снарядів, швидкий вогонь” або “Ціль така-то, вогонь”.

252. Кожна команда зберігає свою силу доти, поки не подана команда, що змінює або скасовує її.

Для зміни раніше поданих команд подають наступні команди:

Глава восьма

253. При веденні вогню командир роти доповідає артилерійському начальникові про використання призначеної кількості снарядів під час стрільби.

254. Для запису установок після закінчення стрільби по цілі на вогневу позицію подають команду “Стій, записати, ціль така-то”.

Командир роти приймає доповіді від командирів танків, записує установки основного танка й витрату боєприпасів і доповідає артилерійському начальнику: «По цілі такій-то стрільбу закінчив, витрата стільки-то снарядів».

255. При тимчасовому припиненні вогню командир роти командує: “Перерва”. За цією командою стволам гармат надається основний напрямок. У танках залишаються чергові за вказівкою командирів взводів.

Для повного припинення вогню й підготовки танків до руху подають команду “Відбій”.

256. Виконання команд для ведення вогню:

Стрільба непрямою наводкою

“...рівень такий-то...”	Командир танка при необхідності вводить у рівень сумарну індивідуальну поправку з урахуванням її знака й командує навіднику установку рівня
“...віяло 0-00...”, “...віяло зосереджений...” (команда подається тоді, коли в командирів танків є таблиця доворотів)	Командир танка по заздалегідь складеній таблиці (додаток 9) визначає величину довороту, обчислює нову установку азимутального покажчика (баштового кутоміра), записує її й командує навідникові
“...з’єднати вогонь з основ- ним (відділити вогонь від основного) в 0–00...” (команда подається командиром роти після прийняття команди “Віяло таке-то” у випадку, коли в командири танків не мають таблиці доворотів)	Командир танка множить величину зкомандуваного кута на число інтервалів від його танка до танка, указаного в команді, змінює установку азимутального покажчика (баштового кутоміра) на величину отриманого довороту, записує нову установку кутоміра й командує її навідникові. Доворот робиться убік основного танка при з’єднанні вогню і від основного при поділі вогню
“...основному, один снаряд, вогонь...”	Командир основного танка командує своєму екіпажу: “Заряджай”, а по готовності до пострілу подає команду “Вогонь”. Після кожного пострілу навідник заряджає гармату самостійно (без команди), а постріли проводяться по команді командира роти
“...роті» стільки-то снарядів, стільки-то секунд постріл, вогонь!”	Командири танків командують: “Стільки-то снарядів, стільки-то секунд постріл, зарядити”. Кожен постріл проводиться по команді командира роти “Такому-то вогонь!”. Навідник після першого і після кожного пострілу самостійно заряджає гармату до використання призначеної кількості снарядів
“...роті, стільки-то снарядів, швидкий, вогонь!”	Командири танків командують: “Стільки-то снарядів, швидкий, зарядити”– і перевіряють правильність установок рівня й кутоміра. Після доповідей навідників про готовність перевіряють положення пухирця рівня. Навідники після заряджання гармат і після кожного пострілу самостійно заряджають гармати до використання призначеної кількості снарядів. Перший постріл проводиться по команді командира роти “Вогонь”(залп роти). Надалі кожен танк веде вогонь самостійно по командах командира танка до використання призначеної кількості снарядів. Швидкий вогонь ведеться з максимальним темпом, але перевірка й виправлення наведення перед кожним пострілом обов'язкові
“...Рівень 1– 42, 1– 46, 1–38, по сім снарядів: три снаряда швидкий, інші п'ять секунд постріл, вогонь!”	Командири танків записують установки рівня, уводять при необхідності індивідуальні поправки й командують навідникам першу установку рівня. Стрільба ведеться по команді командира роти. На першій установці рівня кожен танк робить три постріли біглим вогнем і чотири – із зазначеним темпом, а на інших установках рівня по сім пострілів з тим же темпом. Командири танків передають екіпажам команду командира роти “Рівень 1-42, роті три снаряди, швидкий, зарядити”і по виконанні команди

Глава восьма

	дають сигнал про готовність. Перший постріл проводиться по команді командира роти (залп роти), інші два постріли – самостійно. Наступну команду командира роти “Чотири снаряди, п'ять секунд постріл, зарядити”командири танків передають екіпажам і, перевіривши виконання, дають сигнал про готовність. Кожен постріл проводиться по команді командира роти “Такому-то, вогонь!”. У такому ж порядку за правилами ведення методичного вогню виконуються й наступні команди командира роти “Рівень
	1-46, сім снарядів, зарядити” та “Рівень 1-38, сім снарядів, зарядити”(Якщо в команді кількість снарядів не зазначено, то вогонь ведуть до команди “Стій”).
“...рівень 1– 42, 1– 46, 1– 38, по шести снарядів, швидкий, вправо 0–02, вогонь!” “Рівень більше (менше) стільки-то”, “Правіше (лівіше) стільки-то» “Стій. Кутомір і рівень відставити. Правіше (лівіше) стільки-то, рівень більше (менше) стільки-то” “Перевірити установки”або “такому-то перевірити установки” “Стій. Записати ціль така-то”	Стрільба ведеться за командами командира роти. На кожній установці рівня й кутоміра проводиться по шість пострілів за правилами ведення швидкого вогню Командири танків записують команду, розраховують установки для своїх танків і командують нові установки рівня (кутоміра) Командири танків передають екіпажам команду “Стій. Кутомір і рівень відставити”,закреслюють запис помилково зкомандуваних установок роблять розрахунки й командують нові установки кутоміра й рівня Командири танків перевіряють установки рівня й кутоміра, звіряють їх зі своїми записами й доповідають командиру роти останні установки, а також виявлені помилки Командири танків записують номер цілі, останні установки рівня й кутоміра, витрату снарядів і доповідають командиру роти: “По цілі такій-то кутомір такий-то, рівень такий-то, витрата стільки-то”.Якщо до моменту команди “Стій” гармата виявиться зарядженою, командир танка доповідає командиру роти: “Такий-то заряджена”– і діє за його вказівкою
“По піхоті, ціль сто друга, правіше (лівіше) 1–24...”(перенос вогню)	Командири танків змінюють установку азимутального покажчика (баштового кутоміра), записану для цілі 102, на величину зкомандуваного довороту й отриману нову установку кутоміра командують навідникові
“Перерва”(тимчасове припинення вогню)	Навідники залишають затвори гармат відкритими й передають підношувачам гільзи для укладання в закупорювальні ящики. Гарматам надається основний напрямок
“Відбій”(повне припинення вогню)	Екіпажі за вказівкою командира роти приводять озброєння танків у похідне положення

Додатки

ДОДАТОК 1