А. СТРІЛЬБА В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОЇ ВИДИМОСТІ

217. Для стрільби в умовах обмеженої видимості (уночі, в туман, при задимленні), коли ціль не можна побачити у приціл, вихідні установки – азимутальний покажчик (баштовий кутомір) і рівень – екіпажі танків визначають за вказівкою командира підрозділу завчасно в умовах доброї видимості по орієнтирах (за місцевими предметами), поблизу яких можуть з’явитися цілі.

Вихідні установки визначають у такому порядку:

– танк установлюють на вогневій позиції;

– намічають на місцевості орієнтири (місцеві предмети, рубежі), у районі яких передбачається поява супротивника, і з якомога більшою точністю визначають дальність до них;

– за допомогою телескопічного прицілу зброю послідовно наводять у середину основи кожного з обраних орієнтирів (місцевих предметів) з установками прицілу, що відповідають дальності до них і виду зброї; на дальності до 800 м установки готуються для стрільби з гармати й з кулемета, а на більші дальності - тільки для стрільби з гармати;

– положення наведеної зброї в кожному випадку фіксують (відзначаються): зчитують установку азимутального покажчика (баштового кутоміра), а потім барабанчиком бокового рівня виводять бульбашку на середину й зчитують установку бічного рівня;

– отримані дані записують у таблицю або картку вогню танка;

– якщо дозволяє обстановка, належні установки перевіряють стрільбою.

Приклад.Записи вихідних даних у таблицю:

218.Якщо танк після підготовки вихідних установок повинен тимчасово залишити вогневу позицію, то вибирають (виставляють) контрольну точку наводки,

Стрільба непрямою наводкою

яка була б помітною з танка й в умовах обмеженої видимості, роблять позначення за нею азимутальним покажчиком (баштовим кутоміром) і відмітку записують у таблицю вогню танка.

Зайнявши вогневу позицію повторно, знову визначають кутомір за контрольною точкою наведення й знаходять різницю між новим і старим. Отриману різницю з її знаком додають до раніше визначених установок кутоміра за кожним орієнтиром (місцевим предметом) і вносять уточнення в таблицю вогню танка.

Приклад.З вогневої позиції танка кутоміри дорівнюють: за першим орієнтиром 33-20, за контрольною точкою наведення 18–50. При повторному занятті вогневої позиції кутомір за контрольною точкою виявився рівним 18–35. Визначити установку кутоміра для стрільби по першому орієнтиру.

Рішення:1. Різниця кутомірів по контрольній точці наведення (18–35) – (18–50) = – 0–15.

2. Установка кутоміра по першому орієнтирі (33–20) + (– 0–15) = 33–05.

219.З появою цілі біля орієнтира (місцевого предмета), за яким завчасно підготовлені вихідні установки, вогонь відкривається по команді командира підрозділу, а зброю приводять у положення відповідно до підготовлених вихідних установок.

З появою цілі осторонь від орієнтирів (місцевих предметів), за якими були підготовлені вихідні установки, командир підрозділу для ведення вогню подає команду із даними про положення цілі щодо найближчого орієнтира.

Якщо в команді на відкриття вогню буде зазначено, що ціль знаходиться ближче (далі) від орієнтира або осторонь від нього на якийсь кут, то при наведенні відповідно зменшують (збільшують) заздалегідь підготовлену за орієнтиром установку рівня й повертають зброю у напрямку на величину зазначеного кута. Величину поправки рівня визначають за Таблицями стрільби.

220. По одиночних цілях ведуть зосереджений вогонь на одній установці азимутального покажчика (баштового кутоміра) і рівня, по широких, але неглибоких цілях – на одній установці рівня з розподілом вогню по фронту цілі; по глибоким цілях вогонь із кожного танка ведуть на трьох установках рівня (на вихідній, більше або менше вихідної на 0–01).

На кожній установці азимутального покажчика (баштового кутоміра) і рівня всіх танків роблять по два-три постріли з гармати швидким вогнем (по дві-три черги з кулемета). Кількість пострілів з кожного танка вказується в команді командира підрозділу.