В чому можна побачити найвиразніші особливості гегелівського тлумачення світу, природи? Як пов'язані між собою природа та дух? Чим вони докорінно відрізняються одне від одного?

"Інстинктивна діяльність відрізняється від скерованої інтелектом... тим, що вона здійснюється свідомо,.. Оскільки дух за своєю сутністю є свідомість, то оце знання себе самого є основне визначення його в його дійсності. Отже, найвище завдання логіки − очистити категорії, що діють лише інстинктивно − як поклики, що осмислюються духом як розпорошені, тобто як мінливі та переплутані, як такі, що дають йому розпорошену та сумнівну дійсність, − очистити їх і таким очищенням звести дух за допомогою впорядкованих категорій до свободи та істини..."

(Г.Гегель)

Чи можна побачити в даних твердженнях Г.Гегеля його прагнення подати логіку як першу та провідну філософську дисципліну? Чи згідні ви із таким визначенням завдань логіки? Наведіть реальні життєві приклади, коли ми змушені апелювати до авторитету логіки. Ознайомтесь також із особливим − діалектичним-тлумаченням логіки Г.Гегелем:

"Логіка є наука про чисту ідею, тобто про ідею в абстрактній стихії мислення. Наука логіки розглядає мислення в його діяльності та в його продуктах (а мислення не є беззмістовна діяльність)... її змістом взагалі є надчуттєвий світ. З точки зору попередньої метафізики вважалось, що якщо пізнання впадає в протиріччя, то це лише помилка... Протиріччя − ось що насправді рухає світом, і безглуздо говорити, що протиріччя не можна мислити.

Пізнання... предмета в поняттях... означає пізнання його як конкретної тотожності протилежних визначень."

(Г.Гегель)

Що значить мислити предмети як тотожність протилежностей? Якою мірою можна виправдати таке мислення? Де і як можна використовувати логіку протиріч? Уважно перечитайте думки Г. Гегеля, що стосуються людини та її життєвих завдань; спробуйте полемізувати із позицією автора.

"Ця ідея прийшла у світ через християнство, згідно з яким індивідуум як такий має безконечну цінність, оскільки він є предметом і метою любові Бога... Філософія − це є вчення, яке повинно вивільнити людину із нескінченної множини часткових цілей та намірів... Оскільки людина бажає бути дійсною, вона повинна вести якесь визначене існування, а для того вона повинна себе обмежувати. Кому кінцеве є занадто неприйнятним, той не досягне ніякого дійсного, а залишиться в полоні абстракцій та віддасться тлінності всередині себе самого"

(Г.Гегель)

Завдання 5. Особливості філософії Л.Фейєрбаха. "Антропологічний принцип" його філософії.

Перш за все зверніть увагу на те, за що та з яких позицій Л.Фейєрбах піддав критиці філософію Г.Гегеля:

"Логіка Гегеля − це теологія, перетворена в логіку у прийнятному для розуму та сучасному вигляді... Сутність теології є сутність людини, винесена за межі самої людини; сутність гегелівської логіки є людське мислення, винесене за межі людини..."

(Л.Фейєрбах)

"Релігія є тотожний із сутністю людини погляд на сутність світу і людини. Але не людина підноситься (в ній) над своїм поглядом, а погляд підноситься над нею,... панує над нею. Ми повинні поставити на місце любові до Бога поставити любов до людини як єдино істинну релігію, на місце віри в Бога − віру людини в саму себе, у свої власні сили, віру в те, що доля людства залежить не від істоти, що стоїть поза ним та над ним, і від нього самого, що єдиним дияволом для людини постає людина груба, забобонна, корислива, злостива, але й що єдиним богом для людини постає сама людина."

(Л.Фейєрбах)

Чи можна погодитись із таким тлумаченням релігії? Спробуйте оцінити позитивні та негативні сторони даної позиції. Наскільки реальною постає ідея замінити релігію одкровення (любові до Бога) релігією всезагальної людської любові? Чого, на вашу думку, не враховує Л.Фейєрбах у своїх гуманних проектах? Ознайомтесь із тим, як формулює Л.Фейєрбах так званий "антропологічний принцип" своєї філософії:

"Нова філософія є повне, абсолютне, безперечне розчинення теології в антропології... Нова філософія перетворює людину, включаючи й природу як основу людини, в єдино можливий, універсальний та вищий предмет філософії, перетворюючи, отже, антропологію (у тому числі й фізіологію) в універсальну науку... Істина не сні матеріалізм, ні ідеалізмом, ні фізіологія, ні психологія; істина − це тільки антропологія... У чому ж полягає мій метод? В тому, щоби через посередництво людини звести усе надприродне до природи та через посередництво природи усе надлюдське звести до людини..."

(Л.Фейєрбах)

Перечитайте, нарешті, положення, що стосуються розуміння Л.Фейєрбахом сутності людини:

"Якими є визначальні ознаки істинно людського в людині? Розум, воля й серце. Досконала людина володіє силою мислення, силою волі та силою почуття... Я і Ти, суб'єкт та об'єкт, відмінні та все ж невід'ємно пов'язані − ось істинний принцип мислення та життя..."

(Л.Фейєрбах)

Спробуйте всебічно оцінити наведені міркування, виділіть явно привабливі моменти такої філософії, але також її обмеження. В чому можна вбачати крок вперед, здійснений Л.Фейєрбахом опісля систем німецького ідеалізму?

Завдання 6. Заповнивши вірно клітинки по вертикалі, по горизонталі отримаєте основну рису філософії Фейєрбаха.

1. Автор «Критика чистого розуму».

2. Філософ, що розробив філософію тотожності.

3. Метод у філософії, розроблений Гегелем.

4. Автор роботи «Основні положення філософії майбутнього».

5. Одне з центральних понять філософії Гегеля, яке він протиставляє поняттю сваволя.

6. Одне з понять кантівської філософії.

7. Ключове поняття в німецькій класичній філософії.

8. Поняття, через яке Гегель пояснює саморозвиток світу.

9. Основна риса гегелівської філософії.

10. Автор роботи «Феноменологія духу».

11. Автор вчення про філософію як науку наук.

12. Філософський напрямок, що значною мірою спирався на філософію Гегеля і Фейєрбаха.

13. Одна з характерних рис праці «Сутність християнства».

Завдання 7. Система поглядів Канта визначається певним взаємозв’язком проблем і площин їх реалізації. Підберіть ці «площини» з графи «Б», які відповідають поставленим Кантом питанням у графі «А».

Завдання 8. Підберіть з графи «Б» вислови, які належать філософам, чиї імена названі у графі «А».

Порядок проведення заняття:

Викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів, а також виступи на підставі індивідуально виконаних рефератів.

На семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію.