Ознайомтеся з фрагментом із "Ізборніка" 1076 року, складеного для Святослава Ярославовича.

Зверніть увагу на те, що "Наставлення багатим" відіграє особливу роль у збірнику. Визначте, до кого звертається автор цієї статті і чому? Зверніть увагу, що християнські чесноти переходять у чисто практичні поради, виражені в афористичній формі і чимось нагадують "Повчання" Володимира Мономаха.

"Оскільки ти наділений великим багатством від Бога, остільки ти повинен багато і навіть більше цього віддати. Зверни слух свій до страждаючих в бідності, тоді і тебе Господь почує. Якщо хочеш, щоб усі тебе поважали, будь сам для всіх благодійником. Твердо знай, в чому спасіння душі твоєї, − в тому, щоб нікого з людей не образити. Не виправдовуй винуватого, навіть якщо він друг тобі, і не кривди правого, навіть якщо він ворог твій. Якщо хтось чистий душею, свобідний від людських оман і усвідомлює свою ницість, той не впаде у гординю, навіть якщо і буде займати високу посаду. Не передавай того, що почув від пліткаря, щоби не загинути разом з ним".

("Ізборнік")

Прочитайте наступний текст із "Притчі про людську душу і про тіло" (або "Слово про сліпого і кульгавого") − політичного памфлету, написаного Кирилом Туровським (він же Теодозій Печерський, помер в 1182 р.) в кінці 60-х − початок 70-х років XII століття. Тогочасні політичні події для Кирила є лише приводом для роздумів про сенс людського буття, про відповідальність людини перед Богом, про кару за зло і особливо про співвідношення влади, церковної і світської. В основі притчі лежить розповідь про сліпого і кульгавого з Вавілонського Талмуда ("Бесіда імператора Антоніна з раввином").

"Добре, брати, і дуже корисно розуміти нам сенс Святого Письма: це і душу робить мудрою, і смирення спрямовує розум, і серце на прагнення до чеснот навертає, і самого чоловіка робить вдячним, і на небеса до Божих заповітів думку спрямовує, і до духовних справ тіло готує, і зневагу до земного життя формує, і весь життєвого світу сум відводить. Тому і прошу вас, старайтеся вдумливо читати святі книги, щоб, Божим наситившись словом, вічного життя досягнути...

...Коли прийшов господар взяти плоди у виноградник і побачив його обкраденим, покликав кульгавого і з'єднав його зі сліпим, і почали вони викривати одне одного. Кульгавий говорить сліпому: "Якщо б ти мене не поніс, ніяк я не зміг би добратися туди, так як я кульгаю". Сліпий говорить так: "Якщо б ти мені не показував дорогу, то я ніяк не добрався б туди". Тоді господар, сівши на крісло судді, почав судити їх двох. І сказав: "Як ви крали, так і тепер - нехай кульгавий сяде на сліпого". І коли кульгавий сів, наказав перед всіма рабами нещадно карати...

Пізнайте, брати, тлумачення цієї притчі. Господар − це Бог Отець, творець всіх. Його син доброго роду − Господь наш Ісус Христос. А виноградник − це земля і мир. А загорожа виноградника − закон Божий і заповіді. Слуги, сущі з ним − ангели. Кульгавий − це тіло людське. А сліпий − це душа людини. А що їх посадив біля воріт − це означає, що Він віддав у владу людини всю землю, давши йому закони і заповіді. Коли людина порушила заповідь Божу і за це осуджена на смерть, то спочатку душа до Бога приводиться і оправдується, говорячи: "Не я, але тіло згрішило". Тому і немає покарання душам до другого пришестя, але вони зберігаються, − Бог знає, де. Коли ж він прийде обновити землю і воскресить всіх померлих, як сам нам сказав, тоді: "Всі сущі в гробах почують голос Сина Божого, і оживуть, і вийдуть ті, хто робив добро у воскресіння життя, а ті, хто робив зло − у воскресіння суду". Тоді душі наші ввійдуть в тіла і кожний отримає по заслузі, згідно справ своїх: праведні − вічне життя, а грішники − нескінченну і безсмертну муку: "Чим хто згрішив, тим і муку прийме".

(Кирил Туровський)

Ознайомившись з текстом, визначте, про що йдеться у притчі про сліпого і кульгавого? Яким є філософський зміст притчі? Яке розуміння людини подає автор у "Притчі"? Зверніть увагу на заклик Кирила Туровського читати Святе Письмо вдумливо. На які повчальні висновки звертає увагу Кирило Туровський, коли тлумачить Святе Письмо? Яким є стиль "Притчі" − логічно струнким чи образним, емоційним? Як називалося в середньовічній філософії мистецтво тлумачити тексти Святого Письма?

Завдання 2. Філософія Відродження в Україні.