Зверніться далі до окреслення найперших цінностей людського буття, серед яких фігурують свобода та невід'ємні права людини.

"Свободою володіє лише те, що є причиною себе самого... Свобода волі є здібністю воління та розуміння".

(Ф.Аквінський)

Чи вбачаєте ви якусь відмінність між свободою та свободою волі? Чи згідні ви із даним визначенням свободи? Чи вважаєте виділену тут ознаку свободи достатньою і виправданою?

"Під свободою, згідно точному значенню цього слова, розуміють відсутність зовнішніх перешкод, які часто можуть позбавити людину частини її влади робити те, що вона хотіла би, але не можуть заважати використовувати ту владу, що лишилась, відповідно до того, що диктує їй її судження та розум".

(Т.Гоббс)

Поясніть, чи можна вважати відсутність перешкод для влади (дії) вирішальною ознакою свободи? Як би можна було назвати такий вид свободи? В чому можна вбачати недоліки даного її розуміння?

"Володіє свободою така річ, яка існує за однією лише необхідністю своєї власної природи та визначається до дії лише сама собою. Необхідною же річчю, або вимушеною до дії буде така, яка чимось іншим визначається до існування і дії... Людина, яка керується лише пристрастями або гадкою, відрізняється від людини, що керується розумом. Перша, окрім свого воління, здійснюєте, чого зовсім не відає; друга слідує самій собі і робить лише те, що вона визнає головним у житті і чого вона, внаслідок того, бажає найбільше. Тому першу людина я назву рабом, а другу − вільною".

(Б.Спіноза)

Прокоментуйте дане розуміння свободи і дайте відповіді на наступні питання: а) чи протистоять в міркуваннях Б.Спінози свобода та необхідність; б) яку роль грають пристрасті та знання в реалізації свободи; в) що є умовами свободи; г) в чому полягає обмеженість такого розуміння свободи?

"Свобода є лише там, де для мене немає нічого іншого, що не було би мною. Природна людина визначається лише своїми бажаннями, а тому не дорівнює самій собі. Якою би свавільною вона не була, зміст її бажань і гадок все ж не є її власним змістом, і її свобода постає лише формальною. Коли я мислю, я відмовляюсь від своєї суб'єктивної особливості, заглиблююсь у предмет і надаю можливість мисленню діяти самостійно. І я мислю погано, якщо при тому додаю щось від себе... Дух, таким чином, перебуває лише в собі самому і, значить, є вільним, оскільки свобода полягає саме в тому, щоби в своєму іншому все же бути у себе, бути в залежності лише від себе, визначати себе самого".

(Г.Гегель)

В чому полягають моменти тотожності та відмінності в міркуваннях Б.Спінози та Г.Гегеля про свободу? Чи погоджуєтесь ви із гегелівським тлумаченням свободи? Що можна було би вважати недоліками такої позиції?

"Не в уявній незалежності від законів природи полягає свобода, а в пізнанні цих законів і в заснованому на цьому знанні можливості планомірно змушувати закони природи діяти задля певних цілей... Свобода волі, отже, значить ні що інше, як здатність приймати рішення із знанням справи... Свобода полягає в заснованому на пізнанні необхідності природи панування над нами самими та над природою...".

(Ф.Енгельс)

Який різновид свободи поданий у даному марксистському її розумінні: зовнішня свобода; внутрішня свобода; свобода волі; свобода дії; негативна свобода; позитивно-творча свобода; вірогідна свобода?

"Бути − це значить бути приреченим до буття вільним... Свобода є ніщо інше, як існування нашої волі або наших пристрастей, оскільки це існування постає знищенням фактичності, тобто фактичного буття... Отже, основна дія свободи винайдена: вона є вибором мене самого у світі і водночас відкриття світу. Мій життєвий проект... завжди постає начерком рішення проблеми буття. ...Вибір може бути зробленим із покірливим ставленням до долі, або в тривозі; він може бути втечею, а може реалізовуватись у самоомані; ми навіть можемо обирати, не обираючи себе".

(Ж.-П. Сартр)

Який різновид свободи розглядається автором фрагмента як вихідний та вирішальний? Чи погоджуєтесь ви із його міркуваннями? Із чим саме погоджуєтесь, а з чим − ні або не зовсім? В якому сенсі життєвий проект людини постає рішенням проблеми буття? Поясніть це своїми словами та із допомогою прикладів.

"Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні чинити стосовно один до одного в дусі братерства".

(Всезагальна декларація прав людини. Стаття 1)

"Кожна людина має право на життя, на свободу та особисту недоторканість".

(Там само. Стаття 3)

Які цінності людського життя подаються як перші та незаперечні у світовій правовій практиці? Чи згідні ви із таким їх баченням та акцентуванням? Які ще цінності ви можете подати як найважливіші?

Завдання 5. Проблема сенсу людського буття.

"Бути людиною − це значить бути оберненим до сенсу, що вимагає здійснення, та до цінностей, що потребують реалізації. Людина живе ідеалами та цінностями... Якщо у людини немає сенсу життя, здійснення якого зробило би її щасливою, то вона намагається досягти відчуття щастя обхідними щодо сенсу шляхами, зокрема − із допомогою хімічних препаратів...".

(В.Франкл)

"...У людства немає ніякої мети, ніякої ідеї, ніякого плану, як немає мети у виду метеликів чи в орхідеї. Людство − це або зоологічне поняття або порожнє слово. Якщо усунути цей удаваний фантом із проблем історії, як перед нами постане велике багатство дійсних життєвих форм... що досі були затулені модними словами, штучними схемами та особистісними ідеалами".

(О.Шпенглер)

Порівняйте наведені фрагменти і зробіть виправдані висновки щодо:

а) єдності людського буття та сенсу;

б) того, що спрямовує розвиток людини;

в) зв'язку сенсу життя та цінностей;