КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Механічні способи відновлення деталей і спряженьМеханічну обробку широко застосовують як підготовчу і заключну операції майже при всіх методах відновлення деталей. Крім того, механічна обробка використовується як самостійний спосіб відновлення деталей під ремонтні розміри постановкою додаткових ремонтних деталей і заміною елемента деталі. При обробці деталей під ремонтні розміри відновлюється якість спряження в кінематичних парах. Ремонтним розміром називається такий наперед встановлений, відмінний від заводського розмір, до якого відновлюють деталь. При цьому способі основна деталь обробляється під певний ремонтний розмір зняттям шару металу. Розглянемо визначення ремонтних розмірів на прикладі вал-втулка. На рис. 6.1 представлена схема визначення ремонтного розміру діаметра валу, на якій: dн – номінальний діаметр валу; δ' – мінімальний знос валу; δ'' – максимальний знос валу; z – припуск на обробку; dр1 – перший ремонтний розмір діаметра валу; d1 – діаметр зношеного валу.
Рис. 6.1. Схема визначення ремонтних розмірів: а – для вала; б – для отвору Відновлення деталей постановкою додаткових ремонтних деталей.Суть цього методу в тому, що зношені поверхні деталей видаляють механічною обробкою і встановлюють знову виготовлені додаткові ремонтні деталі, які і компенсують зношений і знятий метал (прокладки, шайби і т.п.). Для міцного і надійного з'єднання додаткової ремонтної деталі з основною необхідно правильно вибрати посадку і спосіб кріплення. Для кріплення використовують клеї, зварювання, стопорні гвинти, штифти і т.п. Після встановлення додаткова ремонтна деталь обробляється під номінальний розмір сполучення. Таким чином можна відновлювати сильно зношені шийки валів і отвори деталей під номінальний розмір, не змінюючи структуру і термообробку основної деталі, отримати високу якість відновлюваних деталей. Недоліками такого способу відновлення є те, що він може застосовуватися тільки в тому випадку, якщо конструкція деталі дозволяє зменшити діаметр валу або збільшити діаметр отвору, та зменшення міцності деталі. Відновлення заміною частини деталі.Технологічний процес відновлення деталі цим методом складається з наступних етапів: 1) видалення дефектної частини і підготовка поверхні з'єднання (часто складні, термічно оброблені, деталі-каретки, блоки шестерень, шліцьові, карданні вали та ін. - перед видаленням дефектного елемента вимагають місцевого відпуску); 2) виготовлення замінної частини (матеріал замінної частини беруть такий же, як основний: виготовляють цю частину зразу ж під номінальний розмір без припусків на подальшу обробку, за виключенням випадків, коли потрібне дотримання співвісності або точності взаємного розташування, що фіксується по цій частині деталі; якщо замінну частину деталі необхідно термічно обробити, та це виконують до встановлення її на основну деталь); 3) з'єднання і закріплення замінної частини (виконують посадкою на різі, запресуванням і приварюванням; вали і трубчасті деталі зварюють стиковим зварюванням або зварюванням тертям; для зняття напружень, які виникли при зварюванні застосовують нормалізацію або відпал); 4) кінцева механічна обробка і контроль (при необхідності встановлену частину обробляють під номінальний розмір і у всіх деталей перевіряють співвісність і взаємне розташування всіх елементів).
|