Слюсарно-механічні способи відновлення деталей

Штифтуваннямвідновлюють герметичність у невідповідальних частинах корпусних деталей. Штифтування не забезпечує підвищення міцності відремонтованої ділянки, поліпшується тільки герметичність. Суть його полягає в тому, що спочатку насвердлюють кінці тріщини, нарізають в них різь і вкручують штифти. Потім в послідовності, показаній на рис. 6.2 свердлять і встановлюють решту штифтів. Кожний штифт повинен перекривати сусідній приблизно на 1/3 діаметра. Штифти виготовляють з міді або інших м'яких металів. Після установки головки штифтів розчеканюють і зачищають, а іноді пропаюють м'яким припоєм.

Рис. 6.2. Усунення тріщини штифтуванням: І - кінцеві штифти, ІІ, ІІІ, IV - проміжні штифти

Постановкою латоквідновлюють пробоїни і тріщини в корпусних деталях, деталях оперення, рамах і т.п. Латки виготовляють з листової сталі товщиною 1,5...2,0 мм, а для ремонту оперення беруть матеріал товщиною, яка дорівнює товщині деталі. Встановлюють межі тріщини (розміри пробоїни), зачищають і кінці насвердлюють. Розмір латки повинен бути таким, щоб вона виходила за краї пробоїни або тріщини на 15...20 мм. Закріплюють латку гвинтами або клепками на відстані 10... 15 мм одна від іншої, приварюють контактним або газовим зварюванням. Перед установкою латку місце її встановлення промазують суриком або фарбою, а для відновлення герметичності під неї додатково ставлять прокладку.

Відновлення різьбових поверхонь спіральними вставками. Один зі способів відновлення зношеного або ушкодженого різьблення – це установка різьбової спіральної вставки. Ці вставки збільшують надійність нарізних сполучень деталей, особливо виготовлених з алюмінію й чавуну.

Спіральні вставки виготовляють із корозійностійкого дроту ромбічного перетину у вигляді пружної спіралі.

Технологічний процес відновлення різьбової поверхні включає:

- розсвердлювання отвору із застосуванням накладного кондуктора й зняття фаски.

- нарізування різьблення в розчаленому отворі деталі.

- установка різьбової вставки в деталь;

- увести стрижень інструмента в різьбову вставку так. щоб її технологічний повідець увійшов у паз нижнього кінця стрижня;

- загорнути вставку в отвір наконечника інструмента, а потім за допомогою інструмента в різьбовий отвір деталі;

- вийняти інструмент і видалити (за допомогою удару борідка) технологічний повідець різьбової вставки; контроль якості відновлення різьблення за допомогою "прохідного" й "непрохідного" калібру або контрольного болта. При контролі різьбова вставка не повинна вивертатися разом з калібром (контрольним болтом).

Прохідний калібр, загорнений на всю довжину вставки, не повинен відхилятися більш ніж на 0.5 мм у будь-яку сторону. Непрохідний різьбовий калібр відповідного розміру не повинен ввертатися у встановлену в деталь вставку. Різьбова вставка повинна потопати в різьбовому отворі не менш чим на один виток різьблення, таким чином, щоб вона не виступала над поверхнею.

Контрольні питання

1. Вимоги до відновлення деталей

2. Класифікація способів ремонту деталей

3. Слюсарно-механічний метод ремонту

4. Сособи відновлення під ремонтний розмір