Офшорный банк

На міжнародному рівні існує правило, згідно з яким одер­жання згоди на заснування банку зумовлене дотриманням таких вимог:

1) володіння капіталом;

2) підтвердження наявності необхідної професійної кваліфікації;

3) бездоганна репутація.

Офшорні центри в таких випадках не турбують засновників банків скрупульозними вимогами. Адміністрація центрів не вбачає нездоланних перешкод ні у відсутності професійної освіти, бездоган­ної репутації, ні в надто низьких фінансових резервах майбутнього банку. Тут спостерігалися і такі випадки, на щастя, нечисленні, коли

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри

надавалася можливість заснувати банк, взагалі не вкладаючи в нього капітал. Тобто тут маємо справу з торжеством принципу, який сфор­мулював персонаж Бертольда Брехта в Тригрошовій опері": "Погра­бування банків варто залишити аматорам, професіонали ж повинні засновувати банки й управляти ними". До офшорних центрів, які створюють особливо благодатне середовище для такого виду "банків", відносяться Ангілья, Гренада, Монтсеррат і Сент-Вінсент.

Траст.

Це правовідносини, за яких одна особа (засновник) передає у власність іншій особі (довірчому власнику, трасту) яке-небудь майно чи право з покладанням на нього обов'язків щодо уп­равління такою власністю від свого власного імені як незалежно­го власника для одержання вигоди на користь третіх осіб (вигодо-набувачів, бенефщіарів).

Якщо з якихось причин одна особа одержує майно чи права будь-якого виду для одержання вигоди на користь власника чи третьої особи, не будучи спеціально призначеним довірчим влас­ником, то такі відносини називаються передбачуваним трастом.

Таким чином, для визнання яких-небудь відносин довірчою власністю (трастом чи передбачуваним трастом) необхідна і до­статня наявність наступних кваліфікаційних ознак у сукупності:

a) наявність суб'єкта (засновник, довірчий власник, вигодо-набувач), причому кількість суб'єктів може коливатися від одного до кількох людей;

b) наявність майна чи прав будь-якого виду, які передають­ся трасту,

c) управління довірчим власником переданим йому майном чи (і) правами будь-якого виду від свого імені;

d) довірчий власник повинен управляти переданим майном чи правами на користь засновника чи виґодонабувача.

Так, довірчою власністю будуть визнані в побутовій сфері відносини з охорони майна опікуваної чи недієздатної особи в од-нихвипадках; з організації благодійної діяльності, ліквідації спад­щини — в інших випадках; у господарській сфері — відносини між принципалом і агентом, клієнтом і адвокатом, членами партнерст-ня між собою і т.д.

Міжнародне оподаткування

Що стосується підстав, за яких виникає довірча власність, то поряд із законом, договором чи однобічним розпорядженням засновника такі відносини можуть виникнути і з будь-яких інших причин. Наприклад, яка-небудь річ передана в заставу, потім річ продається, і сума, виручена від продажу, перевищує вартість речі, переданої в заставу; на таке перевищення вартості продажу над вартістю закладеної речі будуть поширюватися відносини довірчої власності і, отже, якщо заставоутримувач привласнить собі зазначений надлишок, то в заставника виникає право на за­хист своїх майнових інтересів [див.про це: 31].

Ще однією ситуацією, яка ілюструє механізм підстави трас­ту, може бути наступна. Хитромудрий мільярдер вирішив, що не залишить своє майно законним спадкоємцям, тому що це призве­ло б до необхідності сплатити податок на спадщину, який у бага­тьох країнах дуже великий. Замість цього мільярдер створює в офшорному центрі фонд, у який переказує гроші. Одного зі своїх друзів призначає керівником цього фонду, а спадкоємці одержу­ють право користуватися засобами цього фонду. Інститут трасту сформувався в Англії й одержав велике поширення в США. У меншій мірі ідея створення таких трастів користується попу­лярністю на європейському континенті, тому що тут глибоко укорінилися побоювання того, що неможливо цілком виключити труднощі повернення коштів, переказаних в офшорні центри.

Розділ 2. Міжнародне оподаткування і офшорні центри