Хеджування, як засіб управління ризиком.

Хеджування- термін, що використовується в банківській, біржовій і комерційній практиці для позначення різних методів страхування від можливої зміни цін (курсів) в процесі здійснення операцій, виконання яких передбачається в майбутньому.

Хеджування - використання одного інструменту для зниження ризику, який пов'язаний з несприятливим впливом ринкових чинників на ціну іншого, який пов'язаний з першим інструментом, або на грошові потоки, що генеруються ним.

В якості хеджованого активу може виступати товар або фінансовий актив, що є в наявності або запланований до придбання або виробництва.

Контракт, який служить для страхування від ризику зміни курсів (цін), носить назву "хедж" (англ. hedge - огорожа). Суб'єкт господарювання, що здійснює хеджування, має назву«хеджер».

На товарному ринку операція хеджування полягає в тому, що продавець, який реалізує товари з постачанням через певний час (у біржовому або позабіржовому обороті), одночасно купує на ф’ючерсній біржі контракти на таку ж кількість такого ж товару з постачанням в той же термін. Покупець одночасно продає на біржі аналогічний ф'ючерсний контракт. За умов підвищення ціни на даний товар до моменту його постачання продавець, втрачаючи на реальній операції, виграє як покупець ф'ючерсного контракту; а покупець реального товару, виграючи на цій операції, зазнає збитки як продавець ф'ючерсного контракту. За умов падіння ціни - ситуація зворотна.

На міжнародному ринку імпортери, що купують товари у кредит, страхуються одночасною форвардною угодою на закупівлю, якщо очікується підвищення курсу валюти боргу (тобто валюти, якою повинен бути оплачений товар, що імпортується). Експортери, які припускають, що курс іноземної валюти знизиться, міняють свою валютну виручку на національні гроші до її отримання. При цьому терміни товарного і валютного контракту повинні співпадати;

В процесі здійснення валютних операцій банки страхуються від можливих курсових втрат за допомогою операції "своп".

Існують дві операції хеджування:

хеджування на підвищення;

Хеджування на пониження.

Хеджування на підвищення або хеджування покупкою є біржовою операцією з покупки термінових контрактів або опціонів. Хедж на підвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін (курсів) в майбутньому. Він дозволяє встановити покупну ціну набагато раніше, ніж був придбаний реальний товар.

Припустимо, що ціна товару (курс валюти або цінних паперів) через три місяці зросте, а товар потрібен буде саме через три місяці. Для компенсації втрат від передбачуваного зростання цін необхідно купити зараз за сьогоднішньою ціною терміновий контракт, пов'язаний з цим товаром, і продати його через три місяці в той момент, коли отримуватимється товар. Оскільки ціна на товар і на пов'язаний з ним терміновий контракт змінюється пропорційно в одному напрямі, то куплений раніше контракт можна продати дорожче майже на стільки ж, на скільки зросте до цього часу ціна товару. Таким чином, хеджер, що здійснює хеджування на підвищення, страхує себе від можливого підвищення цін в майбутньому.

Хеджування на пониження, або хеджування продажем, - це біржова операція з продажу термінового контракту. Хеджер, що здійснює хеджування на пониження, припускає здійснити в майбутньому продаж товару, і тому, продаваючи на біржі терміновий контракт або опціон, він страхує себе від можливого зниження цін в майбутньому. Припустимо, що ціна товару (курс валюти, цінних паперів) через три місяці знижується, а товар потрібно буде продавати через три місяці. Для компенсації передбачуваних втрат від зниження ціни хеджер продає терміновий контракт сьогодні за високою ціною, а при продажу свого товару через три місяці, коли ціна на нього впала, купує такий же терміновий контракт за ціною, що знизилася (майже на стільки ж). Таким чином, хедж на пониження застосовується в тих випадках, коли товар необхідно продати пізніше.

Хеджер прагне знизити ризик, який викликаний невизначеністю цін на ринку, за допомогою покупки або продажу термінових контрактів. Це дає можливість зафіксувати ціну і зробити доходи або витрати більш передбаченими. При цьому ризик, що пов'язаний з хеджуванням, не зникає. Його беруть на себе спекулянти, тобто підприємці, що йдуть на певний, заздалегідь розрахований ризик.

Спекулянти на ринку термінових контрактів грають велику роль. Приймаючи на себе ризик сподіваючись на отримання прибутку унаслідок гри на різниці цін, вони виконують роль стабілізатора цін. За умов покупки термінових контрактів на біржі спекулянт вносить гарантійний внесок, яким і визначається величина ризику спекулянта. Якщо ціна товару (курс валюти, цінних паперів) знизилася, то спекулянт, який купив контракт раніше, втрачає суму, що дорівнює гарантійному внеску. Якщо ціна товару зросла, то спекулянт повертає собі суму, яка дорівнює гарантійному внеску, і отримує додатковий дохід від різниці в цінах товару і купленого контракту.

Інструмент хеджування вибирається так, щоб несприятливі зміни ціни хеджованого активу або пов'язаних з ним грошових потоків компенсувалися зміною відповідних параметрів хеджуючого активу.

Перш, ніж відповісти на ключове питання "хеджувати або не хеджувати", компанія повинна оцінити ступінь своєї схильності до цінового ризику. Ця схильність має місце, якщо виконуються такі умови:

Ціни на початкові матеріали (послуги) або на вихідну продукцію не є постійними. Компанія не може на свій розсуд встановлювати ціни на початкові матеріали (послуги). Компанія не може вільно встановлювати ціни на вихідну продукцію, зберігаючи при цьому обсяг реалізації (у натуральному виразі).

Основними джерелами ризику, що пов'язаний з можливим змінам цін є:

нереалізовані запаси готової продукції;

ще невироблена продукція або майбутній урожай;

укладені форвардні контракти;