Ризики виникнення непередбачених витрат та зниження доходів.

Ризик виникнення непередбачених витрат в першу чергу наступає у разі збільшення ринкових цін на ресурси (послуги), що споживаються в процесі виробничої діяльності, вище запланованого рівня внаслідок:

помилок в аналізі і прогнозуванні кон'юнктури на ринках ресурсів;

зміни політики ціноутворення у постачальників ресурсів, з якими у виробника укладені довгострокові договори, що передбачають можливості для перегляду цін;

зменшення кількості постачальників, з якої виробнича фірма може вибирати найбільш економічних постачальників.

До цієї ж групи ризиків входить ризик додаткових виплат за терміновість виконання робіт і постачань, замінюючи невиконані контрагентами і партнерами, з якими господарські відносини в процесі виробничої діяльності можуть бути перервані. Виникнення цього ризику пов'язане з різким здорожчанням замовлень, які фірмі в терміновому порядку доводиться розміщувати у альтернативних постачальників і підрядчиків, зокрема, якщо його контрагенти і партнери не виконують свої зобов'язання або виконують їх з порушенням термінів і якості.

Ризик необхідності виплат штрафних санкцій і арбітражних судових витрат наступає у випадку:

забруднення виробничою фірмою навколишнього середовища, у зв'язку з чим буде виплата штрафних санкцій;

спричинення збитку життю і здоров'ю працівників підприємства, споживачів продукції і населення;

сплати штрафів і відшкодування збитку споживачам при реалізації товарів, що виготовляються з порушеннями вимог стандартів;

виникнення матеріальної відповідальності, яку приймає на себе фірма за своїми зобов'язаннями перед клієнтами, особливо тими зобов'язаннями, які виробник може вчасно не виконати із-за внутрішніх причин або через невиконання зобов'язань його партнерами і контрагентами;

неможливості врегулювання деяких претензій фірми до контрагентів в двосторонньому порядку, у зв'язку з чим вона вимушена подавати офіційний позов в арбітраж або суд. У даній ситуації виробнича фірма-позивач до позитивного і остаточного вирішення арбітражно-судової інстанції повинна нести витрати арбітражно-судового процесу. У разі позитивного рішення для позивача фірмою-відповідачем дані витрати можуть бути відшкодовані.

Сюди ж відноситься ризик втрати прибутку унаслідок вимушених перерв у виробництві. Непрямим збитком від простою вважається упущений прибуток, витрати, що пов'язані з ліквідацією наслідку події, що викликала перерву у виробництві, а також поточні витрати, які несе підприємство незалежно від того, продовжується виробничий процес або він припинений. Як правило, непрямий збиток значно перевищує безпосередні збитки, які пов'язані з пошкодженням або знищенням майна.

Втрата прибутку може відбутися в результаті заміни застарілого устаткування, впровадження нової техніки і технології, а також унаслідок проведення страйків і в результаті інших суспільно-політичних чинників.

Окрім цього, виробнича фірма може зазнати збитки у зв'язку з втратою грошових активів в цінних паперах, в результаті негативної зміни для фірми курсу акцій, що належать їй, або в результаті банкрутства підприємств, акції яких складають основну частину інвестиційного портфеля фірми. Понизити рівень даного ризику можна, розміщуючи вільні грошові активи за різними напрямами, наприклад, не тільки в цінні папери, але і на депозитні рахунки.

У цю ж групу можна віднести ризик майбутнього підвищення плаваючої процентної ставки за наданою виробничій фірмі кредитній лінії. Цей ризик полягає в тому, що якщо довгостроковий кредит наданий на умовах кредитної лінії, рефінансованої за рахунок кредитів, які кредитор фірми у свою чергу бере у третьої особи (звичайно це крупніший банк, банківська група або держава), а ставки по кредитах рефінансування кредитної лінії збільшуються, то на підставі договору про кредитну лінію кредитор, як правило, переносить збільшені витрати на відсоток, який виплачує фірма-кредитор.