Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття і визначення, що використовують в БЖД




Читайте также:
  1. Amp; 1. Загальні поняття про основи теорії горіння.
  2. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  3. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  4. IV. Права людини: поняття та структура
  5. VI. Поняття юридичного обов’язку
  6. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  7. Адміністративні право відносини, суб’єкти адміністративного права. Поняття адміністративного проступку.
  8. Б) поняття, ознаки види колізійних норм.
  9. Багатозначність поняття топології
  10. Валютні системи: поняття, структура, призначення

Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Взаємодія людини із середовищем, що її оточує, відбувається при наявності прямих і зворотних зв’язків. Результати цієї взаємодії можуть змінюватися в широких межах: від позитивних до катастрофічних, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають раптово, періодично або постійно діють у системі «людина – життєве середовище» і визначаються як дія небезпек.

Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Діяльність вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності людини розмаїті. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.

Життя – одна із форм існування матерії, яка закономірно виникає при визначених умовах навколишнього середовища. Характерними ознаками є: обмін речовин, здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції складу та функцій руху, пристосування.

Діяльність – специфічна людська форма відношення до навколишнього середовища з метою забезпечення своїх різноманітних потреб (матеріальних, культурних, духовних тощо).

Життєдіяльність– це регульований стан навколишнього середовища, при якому, згідно із чинним законодавством, нормами і нормативами, забезпечується комфортна безпечна взаємодія людини з його компонентами, запобігання погіршенню екологічної обстановки, умов і охорони праці, виникненню небезпеки та дій в умовах надзвичайних ситуацій.

Безпека життєдіяльності – стан діяльності, при якому з визначеною ймовірністю виключений прояв небезпеки як у виробничій, так і невиробничій сфері з урахуванням взаємного впливу навколишнього середовища, людини та суспільства.

Структура життєдіяльностіяк складної системи, включає у свій склад людину (населення), природне та штучне середовище життя, сферу діяльності людей. Відноситься до категорії складних глобальних структур (середовище – людина – діяльність).

Основою життєдіяльностіє чинники і параметри навколишнього середовища (сонця, повітря, води, ґрунту, біосфери) та штучного середовища життя (житлові та виробничі будівлі, споруди, транспортні та повітряні комунікації, системи забезпечення енергоресурсами, продуктами харчування) і багато іншого, що створено руками людини для забезпечення життя.



Мета безпеки людини– охороняти життєдіяльність людини від критичних, поширених усюди, загроз без перешкод довгостроковому існуванню та діяльності самої людини.

Головним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки, що вимагає проведення ідентифікації (виявлення) та оцінювання наслідків негативного впливу небезпек на життєдіяльність.

Безпека – це стан, у якому небезпека та умови, які ведуть до фізичного, психологічного або матеріального збитку, контролюються з метою забезпечення здоров’я і добробуту індивідів та суспільства. Але безпека не визначається як повна відсутність небезпеки, а їх контроль, щоб захистити здоров’я і добробут індивідів та суспільства.

Національна безпека – це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.



Національна безпека виступає концентрованим виразом сукупності умов, що розвиваються у військовій, внутрішньо - і зовнішньополітичній сфері, інформаційному, екологічному, науково-технічному та низці інших напрямів суспільної еволюції. Розрізняють технологічні, політичні, екологічні, інтелектуальні, криміногенні, правові та інші підвиди національної безпеки. Разом з тим існують щонайменше дві її сфери, що визначають об’єктивні можливості розвитку всіх інших підвидів. Ідеться про економічну й соціальну сфери формування загального рівня безпеки.

Небезпека –це явища, об’єкти, процеси, що за певних умов і в певний час здатні завдавати шкоди здоров’ю або життю людини, як відразу так і в майбутньому, тобто викликати небажані наслідки.

Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити.

Ризик – це критерій реалізації небезпеки у просторі та часі, а також якісний критерій шкоди.

Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією. Ситуацію, за якої проявляється велика можливість виникнення нещасного випадку, прийнято називати небезпечною або аварійною, а коли загинули люди – катастрофічною.

Аварія – це випадковий вихід з ладу машин, механізмів, кораблів, літаків, їх пошкодження, руйнація, нещасний випадок, велика невдача.

Катастрофа (грец.) – переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася.



Небезпека може завдати шкоду людині лише в тому разі, коли вона проявляється(наприклад, наїзд автомобіля на людину). Проявлення небезпеки спричиняє дію окремих чинників, що можуть завдати шкоди.

Чинник – причина, рушійна сила, властивості будь-якого процесу, що визначають його характер чи окремі його риси.

Надзвичайна ситуація– це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела або може призвести до загибелі людей та значних матеріальних утрат.


Дата добавления: 2015-04-04; просмотров: 6; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты