Термінологічний словник

Безпека праці – стан умов праці, при якому відсутня дія на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Безпечність промислової продукції – властивість продукції забезпечити і зберегти протягом певного терміну експлуатації рівень безпеки персоналу, людського оточення і довкілля у межах, обумовлених вимогами чинних нормативних актів та досягнутим науково-технічним рівнем.

Важкість праці – характеристика трудового процесу, що відображає ступінь загальних енерговитрат, переважне навантаження на: опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи.

Вибух – швидке перетворення речовин (вибухове горіння), яке супроводжується виділенням енергії і утворенням ударної хвилі.

Виробнича травма – травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників.

Виробниче приміщення – замкнутий простір у спеціально призначених будинках і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого часу) здійснюється трудова діяльність людини.

Виробниче середовище – сукупність фізичних, хімічних, біологічних, соціальних факторів, що діють на людину в процесі її трудової діяльності.

Виробничий мікроклімат – комплекс факторів виробничого середовища, які впливають на тепловий обмін організму працівника.

Виробничий ризик – імовірність ушкодження здоров'я працівника під час виконання ним трудових обов'язків, що зумовлена ступенем шкідливості та небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Гігієна праці – комплекс заходів і засобів щодо збереження здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу виробничого середовища і трудового процесу.

Горіння – це процес окислення, який супроводжується інтенсивним виділенням тепла і променевої енергії.

Гранично допустимий рівень виробничого фактору – рівень виробничого фактора, дія якого при роботі, що триває певний термін (протягом усього робочого стажу), не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров'я працівника.

Ефективність - взаємозв'язок між результатами і цілями, ступінь відповідності результатів цілям.

Комплексне обстеження – обстеження підприємства групою спеціалістів різних видів нагляду і спеціалізації для всебічної перевірки стану технічної безпеки на підприємстві в цілому.

Культура безпеки – кваліфікаційна і технологічна підготовка осіб, для яких гарантування безпеки потенційно небезпечного об'єкту є пріоритетною метою і внутрішньою потребою, що зумовлює самоконтроль і самоусвідомлення відповідальності під час виконання робіт, які впливають на рівень безпеки.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральну нервову систему.

Наряд-допуск – дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Небезпека – потенційне джерело шкоди, коли людина піддається з визначеним ступенем ймовірності дії небезпечних чи шкідливих факторів.

Недопустимий ризик – ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки та технології дозволяє уникнути.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Постійне робоче місце – робоче місце, на якому працівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу (понад дві години безперервно).

Пожежна безпека – стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Працеохоронний аудит – системне незалежне вивчення діяльності підприємства з охорони праці щодо досягнення вимог нормативно-правових актів, планових завдань і працеохоронної політики з метою запобігання травматизму і професійних захворювань.

Працівник – особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Промислова безпека – безпека від аварій на виробничих об'єктах і наслідків від аварій.

Професійна захворюваність - патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

Професійний відбір – сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомно-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров'я та віком.

Профілактичні заходи – система організаційно-технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці для здоров'я працівників.

Роботодавець – власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, фізична особа, яка використовує найману працю.

Робоча зона – визначений простір, в якому розташовано робочі місця постійного або непостійного перебування працівників.

Робоче місце – місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Страховий випадок – нещасний випадок на виробництві або професійного захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Страховий ризик – обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

СУОП – система управління охороною праці, сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану планомірну діяльність з охорони праці.

Умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров'я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.