КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Загальне поняття про методи виховання. КласифікаціяТема: Методи виховання Мета: Перевірити та поглибити знання студентів з питань методів, що застосовуються у вихованні, ознайомити з їх класифікацією, розглянути основні методи виховання, розкрити їх суть; розвивати комунікативність, перцептивні здібності; виховувати любов до педагогічної праці. Поняття: Методи виховання (грец. methodos — спосіб, шлях) — способи впливу вихователя на свідомість, волю та поведінку вихованця з метою формування у нього стійких переконань і певних норм поведінки. Діяльність- це активність людини, що має усвідомлюваний характер і спрямована на досягнення поставленоїмети, що визначається потребою. Свідомість- це найвища форма розвитку психіки, притаманна тільки людині, що виявляється в складних формах відображення світу, опосередкована суспільно-історичною діяльністю людей План 1. Загальні поняття про методи виховання. Класифікація 2. Методи формування свідомості та переконань 3. Методи формування діяльності та поведінки 4. Методи стимулювання
Література: Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки: Навчальний посібник / О.Вишневський. – К.: Знання, 2008. – 566 с. Карпенчук С.г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник / С.Г. Карпенчук. – К.: Вища школа, 2005. – 343 с. Мойсею Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник / Н.Є. Мойсею. – К., 2007. – 656 с. Омелянко В.Л. та ін. Теорія та методика виховання: Навчально-методичний посібник / В.Л. Омелянко, А.І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2008. – 415 с. Омелянко В.Л. Кузьмінський А.І. Педагогічна мудрість віків: Навчальний посібник / В.Л. Омелянко, А.І. Кузьмінський. – К.: Знання, 2009. – 411 с. Подласый И.П. Педагогика (новый курс) в двух книгах: Книга 2. Процесс воспитания / И.П. Подласый. – М.: Владос, 2001. – 255 с. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори в 5-ти томах. – Т.3 / В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1977. – С.9 – 283. Фібула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник / М.М. Фібула. – К.: Академвидав, 2009. – 560 с. Структура заняття І. Організаційна частина . ІІ. Актуалізація опорних знань. Що таке виховання? ІІІ. Повідомлення теми. ІV. Мотивація навчальної діяльності . На сьогоднішній лекції ви дізнаєтесь, що таке методи виховання, їх класифікацію. V. Виклад лекційного матеріалу: Загальне поняття про методи виховання. Класифікація Способи теоретичного і практичного освоєння дійсності визначаються як методи(грец. metodos – шлях дослідження, пізнання) - шлях досягнення визначеної мети, а їх сукупність позначається поняттям “методологія”. Стосовно шкільної практики методи виховання – це конкретні шляхи впливу на свідомість, почуття, волю, поведінку школярів з метою вирішення педагогічних завдань у процесі спільної діяльності вихованців і вихователів. Проблема вибору методів виховання є надзвичайно складною. Не існує універсального чи універсальних методів виховання. Методика виховання, за влучним зауваженням А. С. Макаренка, не терпить стереотипних рішень і навіть доброго шаблону. Творчий підхід до використання методів —обов'язкова умова успішного виховання. Можливість такого підходу багато в чому залежить від розв'язання теоретичних питань, зокрема класифікації методів виховання. Але завдання удосконалення методів є необхідною умовою будь-якого процесу виховання і кожен вихователь в міру своїх сил і можливостей, вирішує їх, вносить в розробку загальних методів свої частинні зміни, доповнення, що відповідають конкретним умовам виховного процесу. Такі частинні удосконалення методів називають прийомами виховання. Прийом виховання — частина загального методу, окрема дія (вплив), конкретне поліпшення. Виділяється також поняття засобу виховання (засобами виховання, як правило, є предмети матеріальної і духовної культури, що використовуються для вирішення педагогічних завдань) – це книги, засоби масової інформації (преса, телебачення, радіо), засоби мистецтва (кінофільми, вистави). Проте найважливішу роль відіграє вчасно і мудро сказане слово вчителя, якого потребує учень. Під прийомом розуміють одиничну дію, під засобом — сукупність прийомів виховання. У цьому зв'язку інколи метод виховання визначають як систему прийомів і засобів, що використовуються для досягнення визначеної мети. Першовідкривачем методів виховання вважають німецького педагога Й. Ф. Гербарта. Теорію виховання збагатили російські педагоги П .П. Блонський, М. М. Пістрак, котрі рекомендували застосувати щоденне вправляння в поведінці, позакласне читання, приклад дорослих. Поступово виникали все нові методи виховання. Кажуть, що їх існує до чотирьох тисяч, а вчителі та класні керівники володіють лише 15-ма. При такій великій кількості методів виховання існували різні підходи до їх класифікації: 1. Н. І. Болдирев, Н. К. Гончаров, Ф. Ф. Корольов — переконання, вправляння, заохочення і покарання. 2. Т. А Ільїна, І. Т. Огородников — переконання, організація діяльності учнів, стимулювання поведінки. 3. І. С. Мар'єнко, М. Д. Ярмаченко — пояснювально-репродуктивний метод, проблемно-ситуаційні методи, привчання і вправляння, стимулювання, гальмування, керівництво самовихованням учнів. 4. Традиційно методи виховання класифікують за Г.І. Щукіною відповідно до їх функціональної спрямованості виділяють такі групи методів: - формування свідомості та переконань; - формування діяльності та поведінки; - методи стимулювання; - методи самовиховання.
|