ІІІ. Принципи наукового пізнання

Процес пізнання передбачає необхідність визначення сутності та функціонального призначення певних категорій, що складають предмет дослідження. Наукове пізнання завжди має системний характер, здійснюється системно та характеризується певною єдністю.

Єдність пізнання забезпечується системою принципів, характеризуються як певні ідеї та вимоги, що мають науковий характер. Серед основних принципів пізнання називають наступні:

1) принцип всесторонності пізнання – забезпечує дослідження держави і права не як окремо взятих категорій, а у зв’язку та взаємодії з іншими явищами. Цей принцип забезпечує також різноаспектність дослідження держави і права, що забезпечує визначення їх сутності та соціального призначення.

2) принцип історизму – забезпечує можливість дослідження державно-правових категорій з урахування існуючого досвіду їх розвитку та з визначенням шляхів і напрямків їх вдосконалення в майбутньому. Саме це забезпечує визначення критеріїв ефективності функціонування держави і права та можливості їх підвищення.

3) принцип комплексності – забезпечує вивчення держави і права не лише як суто юридичних категорій, а і з точки зору таких суспільних наук як політологія, політекономія, філософія, соціологія.

4) принцип професіоналізму – забезпечує реальність умов щодо необхідності спеціальних знань стосовно державно-правових категорій, що визначаються як основні елементи юридичної надбудови суспільства.

5) принцип гласності – забезпечує доступність результатів дослідження як для суб’єктів, що займаються науковою діяльністю професійно, так і для населення. Цей принцип забезпечує науковість юридичної практики та необхідність підтвердження достовірності наукових висновків на практиці.

6) принцип відповідальності – забезпечує відповідність наукових досліджень суспільним інтересам та можливість притягнення до відповідальності суб’єкта, що своїми науковими висновками створює загрозу для людства.

7) принцип системності – забезпечує врахування в процес наукових досліджень вже існуючих наукових висновків та теорій, що підтверджуються чи спростовуються.

Отже, наявність різноманітних принципів пізнання забезпечує його науковість та створює необхідні умови для підвищення ефективності пізнавальної діяльності.

NB: Є 2 види позицій, з яких підходять до наукового дослідження: 1) монізм (коли об’єкт досліджується з однієї сторони, в одному аспекті), 2) плюралізм (забезпечується багатосторонність, багатоаспектність поглядів на даний об’єкт дослідження).