IV. Класифікація методів дослідження держави і права

Сучасна юридична література характеризується різноманітністю поглядів на класифікацію методів, що застосовуються в процесі вивчення держави і права. Найбільш поширеними є наступні підходи до класифікації:

I. Марченко М.М. //Общая теория государства и права. Академический курс. Т.1. – М., 1998. – с.26-29/ розрізняє 4 групи методів:

а) загальний (діалектико-матеріалістичний) – метод, що поширюється на всі науки без виключення та характеризує всі етапи наукових досліджень;

б) загально-наукові методи, що поширюються на всі юридичні науки та забезпечують їх єдність (основними серед них є метод порівняння, абстрагування, синтез та системно-структурний метод);

в) спеціальні – методи, що розробляються окремою наукою та визначають її особливості (серед них – математичний, статистичний, кібернетичний, конкретно-соціологічний);

г) приватні – методи, що використовуються лише галузевими юридичними науками (формально-логічний, метод тлумачення).

II. Черданцев О.Ф. //Общая теория государства и права. – М., 2000. – с.30-36/ класифікує методи лише за одним критерієм, визначаючи їх як загально-наукові та поділяє їх на:

а) загальні – методи, що використовується всіма науками;

б) приватно-наукові – методи, що використовуються однією наукою;

в) спеціальні – методи, що використовуються групами наук.

III. Байтін М.І. //ТГиП. //Под ред. Матузова, Малько – М., 1977. – с.25-30/ розподіляє методи на дві групи:

а) загальні – методи, що поширюються на юриспруденцію (історичний, логічний, порівняльний);

б) приватні – методи, що характеризують окрему юридичну науку (системно-структурний, функціональний, статистичний, моделювання, абстрагування).

У вітчизняній літературі склалися два підходи до характеристики методології:

1. класифікація запропонована Копєйчиковим //ТДіП. – К.,2001./ визначає можливість існування трьох груп методів:

а) загальні,

б) спеціальні,

в) приватні.

2. Козюбра М.І. //методологія юридичної науки. – К., 1985./ розрізняє 4 рівні методів:

а) філософський рівень, що характеризує всі суспільні науки та визначає світоглядові позиції науковця;

б) загально-науковий рівень, що характеризує юридичну науку як різновид суспільної;

в) спеціально-науковий, що характеризує групу юридичних наук;

г) конкретно-науковий – характеризує окрему юридичну науку.

Різноманітність підходів до класифікації методів дослідження зумовлюється ступенем поширеності методів на різноманітні науки, а також можливістю визнання філософії фундаментальною суспільною наукою, що характеризує особливості розуміння оточуючого світу суб’єктів наукової діяльності.

NB: На сучасному етапі розвитку науки виникли ще такі нові методи:

Ø Метод філософської антропології (Петрова) – метод пізнання природи людини. Поряд з позитивним правом (законодавчо встановлене) існує природне право (право породжене самою природою людини). Природне право є первинним по відношенню до позитивного, тому дослідження державно-правових явищ дає можливість визначення першоджерела права – людська особистість, або навпаки витоки відхилення від соціальних норм (правопорушення).

Ø Метод філософського раціоналізму.