ІV. Особливості влади соціально неоднорідного суспільства

Влада cоціально неоднорідного суспільства характеризується складністю, що виявляється:

а) у різноманітності суб’єктів, що її здійснюють,

б) у різноманітності сфер життєдіяльності суспільства, що підлягають владному упорядкуванню.

В межах соціально неоднорідного суспільства функціонують суспільна, політична та державна влада.

Суспільна влада характеризується складністю та можливістю регулювати ті відносини, які не належать до сфери державно-політичного регулювання. Як правило, завданням цієї влади є забезпечення правового статусу особи, тобто прав та обов’язків, що надаються суспільством, а також виконання саморегулюючих функцій, досконалість яких надає можливість говорити про наявність громадянського суспільства.

Від влади додержавного суспільства, що характеризується монохарактером, тобто можливістю одного суб’єкта влади регулювати різноманітні сфери життєдіяльності суспільства, влада стає поліструктурною. Це надає можливість здійснення влади в різноманітних сферах, різноманітними суб’єктами та за допомогою різних соціальних норм. Саме це зумовлює можливість виокремити в межах суспільної влади релігійну, моральну, корпоративну, сімейну та економічну.

Особливістю соціально неоднорідного суспільства є наявність політичної влади. Її суб’єктами є органи та організації, що забезпечують закріплення та реалізацію політичних інтересів різноманітних соціальних груп. Як правило, суб’єкти політичної влади об’єднуються в більш широкі утворення, які характеризуються як суб’єкти (елементи) політичної системи суспільства.

Вона виконує 2 основних завдання:

1. відображення та захист різноманітних політичних інтересів суспільства,

2. створення перешкод щодо авторитарного впливу держави на суспільство, що забезпечується можливістю спричинення тиску на політику держави відповідно до установчих документів політичного об’єднання (статут та програма).

Важливою особливістю функціонування соціально неоднорідного суспільства є наявність державної влади. З однієї сторони вона характеризується як різновид соціальної і тому має ознаки соціальної влади, а з іншої – характеризується певними особливостями, що вказують на її самостійний характер.

Особливості державної влади:

1) це влада, що реалізується через державу – тобто через спеціально створені органи, поширює повноваження на всю територію, забезпечує власні рішення примусовою силою;

2) це влада, що має публічний характер, що зумовлює її значення, оскільки лише вона функціонує в межах всього суспільства, здійснюється професійним апаратом та забезпечує компроміс суспільних інтересів;

3) це суверенна влада, що має верховенство в середині країни та незалежність поза її межами.

Суверенність влади виявляється в можливості:

─ існування на певній території лише однієї державної влади;

─ визнання неконституційними інших різновидів влади;

─ закріплення прав та свобод особи у конституційній формі;

─ можливості приймати рішення без втручання інших суб’єктів (як міжнародних, так і внутрішніх поза їх повноваженнями);

─ можливості приймати участь у роботі міжнародних організацій та об’єднань і укладати різного роду угоди.

4) Це влада, що має монополію на прийняття правових норм, що забезпечує не лише обов’язковість владних рішень, а і їх гарантування примусовою силою.

Таким чином, державна влада має політичний характер, що зумовлюється можливістю здійснення певної політики шляхом впровадження інтересів певних соціальних груп та знаходження компромісу різноманітних інтересів суспільства.

Державна влада характеризується наявністю певної структури, елементами якої є:

ü суб’єкти,

ü об’єкти,

ü зміст владних відносин,

ü засоби, способи та прийому здійснення владних рішень,

ü владні ресурси.

Суб’єктами державної влади можуть бути державні органи та народ. Однак на думку проф. Черданцева О.Ф., суб’єктами державної влади є державні органи та посадові особи.

Об’єктами влади є певні варіанти поведінки суб’єктів, що об’єктивно потребують владного втручання. При чому останнє може базуватися на різноманітних мотивах – сили, звичці, інтересі, переконанні чи авторитеті.

Змістом владних відносин є рішення суб’єктів, що володіють владою, підкорення своїм рішенням підвладних та можливість спричинення силового тиску.

Щодо засобів здійснення державної влади, то вони охоплюються категорією політичний режим та характеризують державну владу з точки зору її демократичності чи антидемократичності.

Ресурси державної влади – це сукупність умов та факторів, що забезпечують реальність державної влади. Як правило, вони класифікуються на утилітарні (матеріальні та нематеріальні блага, що пов’язуються з повсякденними інтересами людей), примусові (що мають моральний вплив) та нормативні (що передбачають можливості упорядкування поведінки та забезпечують функціонування суспільства як соціальної системи).

Однак в сучасній літературі існує і інша класифікація ресурсів державної влади:

1) матеріальні ресурси, що забезпечуються економічною системою суспільства та надають можливість функціонування владних структур, а також здійснення ними контролюючих повноважень;

2) соціальні ресурси – надають можливість уникнути соціальних конфліктів, а також забезпечують процес гармонізації міжкласових та міжособистісних відносин;

3) культурно-інформаційні ресурси – надають можливість спричиняти певний вплив на поведінку суб’єктів шляхом використання різноманітних традицій, а також інформованості населення;

4) силові ресурси – складають органи спеціального призначення, що забезпечують контроль над суспільством за допомогою нормативного закріплення примусових засобів чи реальної їх дії.