ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Маріупольський державний університет

Кафедра конституційного, адміністративного та міжнародного права

Затверджую:

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________ Ю.О. Волошин

«___» ____________2013 року

Програма навчальної дисципліни

„Проблеми теорії держави і права”

Для студентів денної та заочної форм навчання

спеціальності 6.030401 „Правознавство”

Маріуполь – 2013

УДК

ББК

Проблеми теорії держави і права (для студентів спеціальності „Правознавство” денної та заочної форм навчання).Програма навчальної дисципліни. – Маріуполь: МДУ, 2013, 26 с.

Розробник:к.ю.н., доцент Черних Є.М.

Рецензенти: Волошин Ю.О. доктор юридичних наук, професор;

Сліденко І.Д. доктор юридичних наук, професор;

Робоча навчальна програма дисципліни “Проблеми теорії держави і права” розглянута та затверджена на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права МДУ (протокол № 3 від 16.10.2013 року).

МДГУ, 2013

Структура програми навчальної дисципліни «Проблеми теорії держави і права»:

1. Опис предмета навчальної дисципліни

2. Пояснювальна записка

3. Критерії оцінювання навчальної діяльності студентів

4. Розподіл годин вивчення дисципліни за модулями.

5. Програмовий зміст розділів та тем за модулями.

6. Теми лекцій та семінарських занять до кожної з тем модуля-розділу.

7. Плани семінарських занять з рекомендованою літературою.

8. Завдання для самостійної роботи студентів.

9. Контрольні питання до заліку

10. Рекомендована література до всієї дисципліни.

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна «Проблеми теорії держави і права» є спеціальним курсом, який вивчається бакалаврами на основі знань, які вони здобули за попереднім навчанням, насамперед за дисципліною «Теорія держави і права».

Основна мета курсу полягає у формуванні професійного правового світогляду бакалаврів шляхом закріплення положень юридичної догматики та поглиблення теоретичних знань на більш складних методологічних рівнях – філософського, соціологічного, психологічного осмислення основних проблем загальної теорії держави і права.

Головними завданнями курсу є: ознайомлення бакалаврів із специфікою предмету «Проблеми теорії держави і права»; окремими теоретико-правовими ідеями і поглядами, що склалися у сучасній теорії держави і права; оволодіння студентами фундаментальними теоретико-правовими поняттями і категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. Насамперед завдання курсу пов’язані з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії та теорії держави і права у питаннях державорозуміння та теорії органу держави, праворозуміння та правових джерел, тлумачення юридичних норм тощо.

Знання з проблем теорії держави і права покликані підвищувати рівень професійної підготовки і правової культури студентів, безпосередньо впливають на формування наукового юридичного світогляду.

У результаті опанування курсу студенти повинні:

знати загальновизнанні догматичні положення та основні проблеми за тематикою навчальної дисципліни;

вміти компетентно і аргументовано обгрунтовувати свою точку зору з теоретико-правової проблематики та переконливо її висловлювати, вільно володіти поняттями і категоріями теорії держави і права; аналізувати та тлумачити чинне законодавство; застосовувати навички науково-дослідницької роботи.

Основними формами організації навчання є лекції, семінарські заняття, самостійна робота та індивідуальні заняття.

Засвоєння бакалаврами змісту дисципліни «Проблеми теорії держави і права» здійснюється шляхом модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань. Програма вивчення дисципліни «Проблеми теорії держави і права» складається з двох модулів-розділів:

Модуль І – Проблеми загальної теорія держави

Модуль ІІ – Проблеми загальної теорії права

Підсумковий контроль – модульна контрольна робота по завершенні модуля І та залік по завершенні модуля ІІ.

Основні засади модульного вивчення навчальної дисципліни:

модуль – це завершена частина освітньо-професійної програми навчальної дисципліни, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу. Таким модулем є розділ програми навчальної дисципліни.

При вивченні данного курсу за модульною системою використовуються такі форми організації навчання як лекції, семінарські, індивідуальні заняття, самостійна робота.

Індивідуальні заняття проводяться у таких формах:

Консультації (тематичні та меиодичні) проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання щодо теоретичного матеріалу змісту модуля-розділу, який вивчається, та надання методичних вказівок щодо організації роботи з вивчення розділу та виконання поставленних завдань.

Індивідуальне завдання – самостійна робота студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які він здобуває в процесі навчання.

Запровадження модульного навчання та рейтингової системи оцінювання знань при вивченні навчальної дисципліни має за мету підвищення якості навчаггя, посилення мотивації студентів при вивченні теорії держави і права, стимулювання їх повсякденної самостійної роботи, створення умов для прояву кожним студентом потенційних можливостей при засвоєнні змісту матеріалу, а також підвищення об’єктивності оцінювання усіх видів навчальної роботи студента.

Самостійна робота студентів – це самостійне виконання студентами системи завдань, які спрямовані на поглиблення вивчення змісту матеріалу відповідної теми навчальної дисципліни. Мета і завдання самостійноїроботи полягають у поглибленому опрацьовуванні змісту лекцій; привиття навичок самостійної творчої науково-дослідної діяльності; практичному застосуванні знань і умінь, отриманих на лекційних заняттях; вивченні проблем, що вийшли за межі об’єму лекційного матеріалу. Формами контролю засвоєння матеріалу шляхом самопідготовки є співбесіда, реферативні повідомлення, контрольна робота.

З метою більш глибокого вивчення важливих та складних для засвоєння питань, пропонується підготовка рефератів з тем, вказаних окремо до кожного заняття. До семінарських занять доцільно готувати реферативні повідомлення, користуючись додатковим переліком літератури. Реферати повинні готуватись з врахуванням вимог що ставляться до студентських наукових робіт. Обсяг 7-10 друкованих сторінок; структура – план, текст, список літератури (щонайменше п’ять джерел). Реферати оцінюються викладачем, а найбільш вдалі заслуховуються під час проведення семінарських занять.

З метою формування у майбутніх фахівців особистої відповідальності за здобуття знань з дисципліни, стимулювання й заохочення повсякденної систематичної роботи студентів, підвищення самостійності в навчанні, забезпечення об’єктивності оцінки знань та зменшення випадковості у підсумковій оцінці запроваджується рейтингова система оцінки знань студентів.

Рейтинг –це комплексний показник успішності студента при вивченні дисципліни. Навчальні досягнення студента оцінюються кількісно у балах. Це числовий показник якості його роботи порівняно з максимально можливою кількістю балів та з успіхами однокурсників.

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- короткі відповіді на запитання – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота _ до 4 балів;

- есе – до 5 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь у дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота – до 5 балів.

Пропущені лекційні або семінарські заняття, якщо вони складають не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять, студент відпрацьовує у формі усного опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача), або реферативної роботи на тему, задану викладачем. Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка у балах.

У підсумку за вивчення всієї дисципліни студент може отримати максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведено нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.