Лекція 6.

Проблематика букви та смислу. Тлумачення як необхідний момент у здійсненні права. Поняття тлумачення права. З’ясування і роз’яснення змісту юридичних норм.

Принципи та методи тлумачення. Принцип суб’єктивних методів тлумачення. Принцип об’єктивних методів тлумачення. Екзегетичний метод тлумачення, його критика. Метод вільного наукового пошуку. Сучасні методи тлумачення у загальному огляді.

Способи тлумачення права. Мовне тлумачення. Систематичний спосіб тлумачення. Логічний спосіб тлумачення. Історичний спосіб тлумачення.

Суб’єкти тлумачення права. Види тлумачення за суб’єктами. Офіційне і неофіційне тлумачення. Різновиди офіційного тлумачення права. Нормативне і казуальне тлумачення.

Об’єм тлумачення. Буквальне, розповсюджене і обмежене тлумачення.

Інтерпретаційні акти (акти тлумачення): поняття, види і структура. Відмінність інтерпретаційних актів від нормативно – правових актів і актів застосування права.

Завдання для самостійної роботи(4 години)

1. Поняття та види тлумачення юридичних норм.

2. Способи тлумачення юридичних норм. Особливості їх застосування на практиці.

3. Види тлумачення юридичних норм, їх загальна характеристика.

4. Акти застосування юридичних норм: поняття, види.

5. Основні вимоги до правильного застосування юридичних норм.

6. Поняття, види і причини правозастосовчих помилок і шляхи їх усунення.

Рекомендовані теми для докладів та рефератів:

1. Проблема вибору принципа, метода, способа тлумачення норм права.

2. Значення офіційних роз’яснень для процесу видання інтерпритаційних актів.

3. Особливості історичного тлумачення юридичних норм.

4. Загальна характеристика інтерпритаційних актів.

5. Мета тлумачення юридичних норм та їх роз’яснення.

6. Логічний спосіб тлумачення юридичних норм.

7. Нормативне і казуальне тлумачення (загальне та особливе).

8. Об’єм тлумачення юридичних норм.

9. Особливості мовного тлумачення.

10. Принципи тлумачення юридичних норм.

11. Співвідношення між буквальним, розширюючим та обмежуючим тлумаченням юридичних норм.

12. Співвідношення між нормативно-юридичними та інтерпритаційними актами.

13. Співвідношення між офіційним, аутентичним та неофіційним тлумаченням юридичних норм.

14. Співвідношення мовного та системного тлумачення.

15. Стадії тлумачення юридичних норм.

16. Суб’єкти тлумачення юридичних норм.

Література:

1. Абдрасулов Е.Б. Практика толкования закона в странах СНГ в переходный период // Правоведение. 2002. № 4.

2. Бержель Жан Луи. Общая теория права. – М.: NOTA BENE, 2000.

3. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности. – М., 1992.

4. Васьковский Е.В. Руководство к толкованию и применению законов: Практическое пособие для начинающих юристов. – М., 1997.

5. Васьковский Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и применении гражданских законов. – М., 2002.

6. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве. – Иркутск, 1984.

7. Вопленко Н. Н. Официальное толкование норм. – М., 1976.

8. Дроздов Г. В. Правовая природа разъяснений закона выс­шими органами судебной власти // Сов. гoc-во и право. 1992. № 1.

9. Лазарев В. В. Пробелы в праве и пути их устранения. – Ка­зань, 1974.

10. Маликов М.Ф. Гносеологические основы реализации права. – Уфа, 2000.

11. Матузов Н.И. Коллизии в праве: причины, виды и способы разрешения // Правоведение. 2000. № 5.

12. Мостков М. К. Проблемы реализации права. – Иркутск, 1988.

13. Некрасов С.И. Федеральные и региональные средства и способы преодоления юридических коллизий публично-правового характера // Государство и право. 2001. № 4.

14. Пиголкин А.С. Толкование нормативных актов в СССР. – М., 1962.

15. Половченко К.А. Толкование Конституции (и законов) Конституционными Судами России и Украины: теоретические и практические проблемы (Сравнительно-правовой анализ) // Государство и право. 2002. № 10.

16. Протасов В. Н. Юридическая процедура. – М., 1991.

16. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект. / Право України. – 2001. - № 11. – С. 22.

17. Разин Л. М. Нормативные и правоприменительные акты органов внутренних дел. – М., 1969.

18. Самощенко И. С., Сырых В. М. Диалектика и методы тол­кования права // Труды ВНИИСЗ. Т. 6. Проблемы совершенст­вования законодательства. – М., 1976.

19. Соцуро Л.В. Неофициальное толкование норм права. – М., 2000.

20. Спасов Б. Б. Закон и его толкование. –М., 1986.

21. Суслов В.В. Герменевтический аспект законодательного толкования // Правоведение. 1997. № 1.

22. Тимофеев М. С. Место и роль толкования права в деятель­ности органов внутренних дел; Автореф... дис. канд. юрид. наук. – М., 1980.

22. Тихий В. Правотлумачення Конституційним Судом України та правова природа його рішень. // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - № 1. – С. 62.

23. Халфина Р. О. Необходимые условия действенности пра­ва // Сов. гос-во и право. 1990. № 3.

24. Черданцев А. Ф. Толкование советского права. – М., 1979.

25. Черданцев А.Ф. Логико-языковый феномены в праве, юридической науке и практике. – Екатеринбург, 1993.

26. Черданцев Ф.Ф. Толкование права и договора. – М., 2003.

27. Явич Л.С. Общая теория права. – Л., 1976.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ З ПРЕДМЕТУ «ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА»

1. Розуміння об’єкта та предмета науки та їх значення для визначення меж наукового пізнання.

2. Визначення об’єкта і предмета загальної теорії держави і права.

3. Співвідношення теорії держави і права з юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

4. Основні завдання та функції теорії держави і права. Місце та значення теорії держави і права у системі юридичного знання.

5. Проблеми предмета теоретичного правознавства у вітчизнянній та світовії думці.

6. Склад науки теорії держави і права.

7. Сучасні проблеми методології загальнотеоретичного правознавства.

8. Історичний розвиток загальнотеоретичного правознавства і сучасний стан.

9. Методологичні гіпотези та передумови загальної теорії держави.

10. Причини багатоманітності розуміння держави. Аспекти розуміння держави.

11. Сутність держави в онтологичному підході: основні конструкції держави.

12. Проблема ознак держави.

13. Проблема визначення держави.

14. Проблеми суверенітету: державного та народного.

15. Основні проблеми вітчизнянної доктрини органу держави.

16. Визначення поняття органу держави у сутнісному (субстанціональному) підході.

17. Загальна характеристика французської та германської теорій органу держави та їх критичний аналіз.

18. Класифікація органів держави у французському та германському ученнях.

19. Проблема публічних суб’єктивних прав органів держави. Компетенція, повноваження, суб’єктивні права органу держави у публічній сфері.

20. Проблема юридичної відповідальності органу держави.

21. Плюралізм у розумінні права: проблеми методології, обгрунтування.

22. Широке та вузьке розуміння права та їх критичний аналіз.

23. Юридичний позитивізм, як один із провідних напрямків вузького розуміння права.

24. «Чиста теорія права» Г.Кельзена.

25. Характеристика історичної школи права.

26. Природньо-правова школа (загальна характеристи, недоліки та переваги).

27. Соціологічна школа права.

28. Психологічна школа права: загальна характеристика та критика.

29. Інтегративні підходи до праворозуміння.

30. Ознаки права.

31. Конкуренція права з позаправовими обов’язками. Співвідношення права та пануючої моралі.

32. Збіг правового обов’язку та обов’язків совісті.

33. Співвідношення права та справедливості.

34. Проблема значень поняття «джерело права». Співвідношення понять «джерело права» і «форма права»

35. Джерело права у вузько юридичному значенні. Конститутивні ознаки джерела права. Відмінність джерела права від правового припису.

36. Гетерогенність джерел права: правило, що виникло спонтанно та встановлене правило. Легальне правило та правило преторіанського типу.

37. Характеристика нормативно-правового акта.

38. Характеристика правового прецедента (судового та адміністративного).

39. Характеристика нормативного договора.

40. Характеристика правового звичая.

41. Загальні правові принципи як джерело права.

42. Юридична доктрина як джерело права.

43. Основні джерела права в Україні.

44. Взаємодія між джерелами права: закон і наукова доктрина; закон і судова практика; закон у практичному застосуванні.

45. Принципи та методи тлумачення.

46. Принцип об’єктивних методів тлумачення.

47. Принцип суб’єктивних методів тлумачення.

48. Екзегетичний метод тлумачення, його критика. Метод вільного наукового пошуку.

49. Сучасні методи тлумачення у загальному огляді.

50. Способи тлумачення права.

51. Проблема вибору принципа, метода, способа тлумачення норм права.

52. Види тлумачення за суб’єктами. Офіційне і неофіційне тлумачення. Різновиди офіційного тлумачення права.

53. Нормативне і казуальне тлумачення.

54. Об’єм тлумачення: буквальне, розповсюджене і обмежене тлумачення.

55. Інтерпретаційні акти (акти тлумачення): поняття, види і структура. Відмінність інтерпретаційних актів від нормативно – правових актів і актів застосування права.