Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Правова культура та її рівні.




Читайте также:
  1. A) Естественно-правовая теория
  2. I. Введение. Понятие культуры. Материальная и духовная культура.
  3. I. КУЛЬТУРА - ОБ'ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  4. II . Романо-германская правовая семья.
  5. II. Чувственная культура
  6. III. Англо-американская правовая семья.
  7. III. Физкультура и холодная вода.
  8. III.1.2. Культура поведения
  9. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА
  10. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА

Правова культура — це певний характер і рівень творчої діяль­ності особистості, у процесі якої

 

вона здобуває і розвиває свої пра­вові знання, уміння, навички. Нарешті, правова культура виступає

 

як результат діяльності у сфері права. Отже, правова культура є ступе­нем і характером правового

 

розвитку особистості.

 

Правова культура складається з таких елементів:

 

1) системи пра­вових норм як особливих правил поведінки, які зовні виражені у виг­ляді певних

 

нормативно­правових актів (їх рівень зумовлює рівень правової культури);

 

2) сукупності правовідносин, тобто суспільних відносин, врегульованих за допомогою правових норм;

 

3) всієї сукуп­ності суб'єктів права;

 

4) високого рівня правосвідомості;

 

5) режиму законності і правопорядку.

 

Правова культура поділяється на види за наступними критеріями:

 

1. За суб'єктним складом: правова культура суспільства — охоплює всі правові явища у динаміці

 

їх розвитку, характеризується та визначається станом загальної культури населення, якістю

 

національного законодавства, існуванням гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина,

 

рівнем правосвідомості, станом правопорядку, законності та юридичної практики; правова культура

 

окремих колективів або соціальних груп є своєрідним поєднанням правової культури суспільства та

 

правової культури окремих осіб, які утворюють ці колективи, правова культура особи є похідною від

 

правової культури суспільства, залежить від досвіду особи, рівня її освіти, наявності правових навичок і

 

правомірної поведінки. Відповідно правова культура особи складається з правової свідомості, правових

 

знань, правових переконань, правової поведінки, діяльності з реалізації норм права, правових почуттів

 

та передбачає її соціально­правову активність, нетерпимість до протиправної діяльності.

 

2. За рівнями та глибиною пізнання правових явищ: побутова (характеризується невисоким рівнем

 

узагальнення правових знань, які використовуються особами у повсякденному житті, в міру реалізації



 

суб'єктивних прав і виконання юридичних обов'язків), професійна (притаманна особам які спеціально

 

займаються правовою діяльністю, мають глибоке знання законодавства, правильне розуміння

 

принципів права і механізму правового регулювання, професійне ставлення до права і практики його

 

застосування); теоретична (як сукупність наукових знань про сутність права, механізм правового

 

регулювання) виникає у науковців­правознавців. Ці різновиди правової культури формуються в процесі

 

правового виховання населення шляхом набуття позитивних уявлень, поглядів, цінностей, почуттів та

 

емоцій.

 

3. За характером існування правової культури: відкрита, тобто така, що взаємодіє з іншими правовими

 

культурами, сприймаючи її надбання; закрита — та, що уникає взаємодії з іншими правовими

 

культурами, обмежуючись власними надбаннями як єдино вірними.

 

4. За характером прояву: зовнішня правова культура, змістом якої є юридична діяльність та її наслідки;

 

внутрішня — особисті переконання, почуття та уявлення про правові категорії.

 



Основні напрями оволодіння суб'єктами суспільних відносин правовими цінностями, які з'явились в

 

результаті розвитку суспільства, в галузі права є функціями правової культури. Розрізняють наступні

 

функції:

 

1. Пізнавальна — спрямована на оволодіння особою правовими знаннями, формування власних

 

переконань з метою вірного їх застосування у практичній діяльності та набуття навичок правового

 

мислення.

 

2. Регулятивна — забезпечує відповідність поведінки особи правовим приписам на підставі отриманих

 

правових знань і відповідних правових переконань особи чи колективу.

 

3. Ціннісно­нормативна — спрямована на визначення стану законності і правопорядку в державі з точки

 

зору реалізації суб'єктами правових відносин чинного законодавства.

 

4. Комунікативна — дає змогу особі на підставі набутих знань зорієнтуватися у правовому просторі з

 

метою забезпечення безконфліктного співіснування з іншими суб'єктами.

 

5. Прогностична — дозволяє прогнозувати розвиток чинного законодавства, правових інститутів у

 

державі.

 

6. Виховна — забезпечує свідоме та поважне ставлення особи до вимог чинного законодавства.

 

Правова культура як одне з надбань людства має постійно вдосконалюватись з метою забезпечення

 

гармонійного та прогресивного розвитку суспільства та окремих осіб. І навпаки — прогресивний

 

розвиток суспільства безпосередньо впливає на рівень його правової культури. Складовими даного

 

прогресу є створення та охорона правових цінностей, що збагачують особу, як і інших цінностей



 

в суспільстві; правових норм, що забезпечують безконфліктне існування суспільства; запобігання

 

протиправній діяльності суб'єктів суспільних відносин тощо.

 

 


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 28; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты