Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Завдання 1-10 мають чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь.




Читайте также:
  1. I Выберите правильную форму глаголов.
  2. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  3. Варіанти індивідуальних завдань
  4. Варіанти індивідуальних завдань
  5. Варіанти індивідуальних завдань
  6. Варіанти індивідуальних завдань
  7. Варіанти індивідуальних завдань
  8. Варіанти індивідуальних завдань
  9. Варіанти індивідуальних завдань
  10. Варіанти індивідуальних завдань

 

1. Займенники співвідносяться з:

а) іменниками, прийменниками, частками;

б) іменниками, прикметниками, числівниками;

в) дієсловами, прислівниками, дієприслівниками;

г) іменниками, числівниками, дієсловами.

 

2. Основне функціональне призначення займенників:

а) виражають різні відношення між повнозначними словами;

б) з’єднують слова та речення, надають їм певних відтінків значення;

в) виступають засобом розгортання та встановлення змістових зв’язків у тексті;

г) виражають певні смислові відношення тільки з відповідною формою.

3. У науковому та діловому мовленні для встановлення з аудиторією тіснішого зв’язку вживається займенник:

а) я;

б) ви;

в) ми;

г) вони.

 

4. Усі слова є займенниками:

а) оскільки, багато, десь, колись;

б) свій, другий, проте, хтозна-який;

в) весь, кожний, стільки, інший;

г) там, нізащо, абиде, анітрохи.

 

5. Подано стійкі словосполучення, що вживаються у професійному мовленні:

а) удавати з себе; сам по собі, хто на що здатний, добиватися свого;

б) не по собі; нічого собі; собі на умі; показувати себе;

в) взяти в свої руки; брати на себе відповідальність; поза всяким сумнівом; виконувати свої обов’язки;

г) не чути під собою ніг, працювати над собою; тримати себе; уміти поводити себе.

 

6. У діловому мовленні перевага надається таким займенникам:

а) кожний, цей, той, такий;

б) кожен, оцей, отой, отакий;

в) нічий, ніскільки, нічого, ні про що;

г) деякий, хтось, хто-небудь, дещо

 

7. Усі слова написано згідно з орфографічними нормами:

а) де-хто, щось, казна-в-чому, будь у кого;

б) дещо, будь-чий, хтозна-кого, чий-небудь;

в) ні хто, аби-що, ні в кого, деякий;

г) будь-хто, аби з ким, аби скільки, ні що.

 

8. Правильний варіант перекладу:

Самый лучший вариант

а) найкращий варіант;

б) самий кращий варіант;

в) ліпший варіант;

г) більш гарний варіант.

 

9. Подані фразеологічні звороти становлять антонімічний ряд до фразеологізму перебиватися з копійки на копійку:

а) годувати злидні; битися як риба об лід; перебиватися з хліба на воду; перебиватися на чорному хлібі; жити на воді та біді; трубити в кулак; сухий хліб їсти;



б) жити як бобер у салі; жити як вареник у маслі; жити як сир у маслі; жити як у Бога за пазухою; купатися в золоті; пташиного молока не вистачає; жити як вареник у сметані;

в) висохлий на тараню; аж ребра світяться; живіт присох до спини; одні кістки стирчать; ходячий мрець; шкіра та кості; мов жердина;

г) справляти сім неділь на тиждень; не братися ні за холодну воду; макітра не в порядку; аж у вухах вітер свистить; мов у воду опущений; народився під щасливою зіркою; без царя в голові.

10. Мовні одиниці вживаються для реалізації причинно-наслідкових зв’язків між частинами тексту різних видів наукових робіт (наукової статті, наукової доповіді, лекції, курсової або дипломної роботи):

а) отже, іншими словами, аналіз показує, з опису видно;

б) як уже зазначалося, проаналізований матеріал, узяти до уваги;

в) через те, що; у зв’язку з цим; у такому випадку; залежно від цього;

г) звідти, перед тим, тепер, сьогодні, теперішній час.

FНа замітку майбутньому фахівцю

1. Не варто замінювати особовим займенником 3-ї особи множини збірні іменники (студентство, селянство, більшість і под). При порушенні цього правила може виникнути перекручення змісту тексту, наприклад: Більшість групи брала участь у конференції. Вони підготували серйозні наукові доповіді. Доцільно замінити збірний іменник іменником конкретним: Студенти групи брали участь у конференції. Вони підготували серйозні наукові доповіді.



2. Неясність і двозначність може виникнути при вживанні присвійного займенника свій і зворотного займенника себе, оскільки вони можуть стосуватися різних осіб у тексті, наприклад:

а) Професор попросив асистента прочитати свійреферат.

Займенник свій можна віднести до іменника професор і до іменника асистент. Речення такого типу рекомендується перебудувати, наприклад: Професор попросив, щоб асистент прочитав його реферат. Професор попросив, щоб асистент прочитав свій реферат.

б) Директор застав свого заступника у себе в кабінеті.

Щоб уникнути подвійного тлумачення, краще перебудувати речення таким чином:

Директор застав свого заступника в своєму кабінеті. – Директор застав свого заступника в його кабінеті.

3. Присвійний займенник свій не вживають, якщо він дублює наявне у тексті слово, наприклад, прикметник власний, який набув у сучасній українській літературній мові значення «свій», наприклад: свій власний дім. Правильно: свій дім або власний дім.

4. Займенник мій – те саме, що і власний, особистий, а тому зайвий у виразах: моя власна думка; моя особиста справа; мій власний погляд; моє особисте враження.

5. Недоречно вживати словосполучення моя автобіографія. Перша частина складного слова авто- походить з грецької мови і означає сам, має значення власний.

¥СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гладіна Г.І., Сеніна В.К. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К.: Факт, 1997.



2. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. – Харків, 2003.

3. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2005.

4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Українська ділове мовлення. Навчальний посібник. – К., 2000.

5. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-е вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1994.

6. Шкуратяна Н.Г. Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

7. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

8. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style

 


Дата добавления: 2014-11-13; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты