Хід роботи. 1. Зібрати схему (використовуючи плату 3), представлену на рисунку 16.1

1. Зібрати схему (використовуючи плату 3), представлену на рисунку 16.1. Обмотку збудження генератора постійного струму підключити до клем живлення «0‑250 B». Обмотку збудження та якір машини постійного струму підключити до клем живлення «0-120 B».

2. Відключити лампи (холостий хід), після чого подати напругу «0-120 B» на схему і встановити значення живлячої напруги двигуна постійного струму U = 90‑100 В за допомогою потенціометра на лицьовий панелі блоку живлення, при якому частота обертання двигуна становитимуть 1600 об/хв. Записати показання всіх приладів в табл. 16.1.

3. Включити і встановити максимальне значення живлячої напруги обмотки збудження генератора за допомогою відповідного потенціометра на лицьовий панелі блоку живлення. Потім вкручуючи по одної лампи (навантаження), збільшувати струм збудження, ЕРС і момент генератора, який буде протидіяти руху двигуна, і записувати показання всіх приладів в табл. 16.1.

4. Після закінчення роботи повільно зменшити напругу «0‑250 B» на обмотці збудження генератора до 0, потім повільно зменшити напругу «0-120 B» на двигуні постійного струму до 0, після чого вимкнути живлення.

Рисунок 16.1 – Дослідження роботи двигуна постійного струму.

Таблиця 16.1 – Таблиця вимірювань і розрахунків.

5. Розрахувати та занести в таблицю 16.1

· значення потужності на валу двигуна

,

· значення потужності споживаної з мережі

,

· значення коефіцієнту корисної дії

,

6. Побудувати механічну n = f(M) та робочі η, М, I_я = f(Р₂) характеристики двигуна постійного струму.

7. Протокол повинен містити назву, мету роботи, перелік та метрологічні параметри приладів і параметри машин постійного струму, схему на рис. 16.1, таблицю 16.1, розрахункові формули та результати, механічну n = f(M) та робочі η, М, I_я = f(Р₂) характеристики двигуна постійного струму, висновок про відповідність побудованих характеристик двигуна теоретичним.