Хід роботи. 1. Зібрати схему (на платі 1), представлену на рисунку 13.1.

1. Зібрати схему (на платі 1), представлену на рисунку 13.1.

2. Встромляючи в котушку L1 постійний магніт, зафіксувати і записати показання вольтметра в табл. 13.1.

3. Повторити експеримент з котушкою L2, яка має меншу кількість витків.

4. Зібрати схему (на платі 1), представлену на рисунку 13.2. Котушку L1 підключити до клем живлення «~ 0-250 B».

5. На блоці живлення перемикач «–120 В ~250 B» встановити в положення «~250 B».

Рисунок 13.1 – Дослідження явища електромагнітної індукції.

6. Після подачі напруги на схему встановити значення живлячої напруги U = 100 В за допомогою потенціометра на лицьовий панелі блоку живлення. Значення напруги контролювати вольтметром V2.

Рисунок 13.2 – Дослідження явища електромагнітної індукції.

7. Встромляючи в котушку L1 електромагніт L`, зафіксувати і записати показання вольтметра V3 в табл. 13.1.

8. Зібрати схему (на платі 1), представлену на рисунку 13.3. Котушку L2 з меншою кількістю витків підключити до клем живлення постійного струму «0-30 B».

9. На блоці живлення перемикач «~ 30 B –» встановити в положення «–».

10. Після подачі напруги на схему встановити максимальне значення живлячої напруги за допомогою потенціометра на лицьовий панелі блоку живлення.

11. При зніманні напруги живлення зафіксувати та записати показання міліамперметру в таблицю 13.1.

Рисунок 13.3 – Дослідження явища самоіндукції.

Таблиця 13.1 – Таблиця вимірювань.

12. Протокол повинен містити назву, мету роботи, перелік та метрологічні параметри приладів, схему на рис. 13.1 – 13.3, таблицю 13.1, висновок про підтвердження законів електромагнітної індукції ті самоіндукції.