Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

1) ВІЛ - вірус імунодефіциту людини, що зумовлює захворювання
на ВІЛ-інфекцію;

2) ВІЛ-інфікована особа - особа, в організмі якої виявлено
ВІЛ, але яка перебуває у стані безсимптомного носійства ВІЛ;

3) ВІЛ-статус особи - стан організму особи стосовно
відсутності чи наявності в ньому ВІЛ: негативний ВІЛ-статус особи
характеризується відсутністю в її організмі ВІЛ, позитивний
ВІЛ-статус особи характеризується наявністю в її організмі ВІЛ;

4) групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ - групи
населення, яким з урахуванням особливостей їх поведінки та
поведінки їхнього оточення загрожує підвищений ризик контакту з
джерелом ВІЛ. Визначення та перегляд переліку таких груп
здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у галузі охорони здоров'я з урахуванням критеріїв
та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я;

5) люди, які живуть з ВІЛ, - ВІЛ-інфіковані особи та особи,
які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ;

6) особа, яка страждає на хворобу, зумовлену ВІЛ, - особа, в
якої за результатами медичного та лабораторного обстеження
виявлено СНІД чи інші встановлені Міжнародною класифікацією хвороб
клінічні прояви хвороби, зумовленої ВІЛ;

7) партнер - статевий партнер ВІЛ-інфікованої особи або її
партнер із вживання наркотичних засобів та психотропних речовин
ін'єкційним способом;

8) постконтактна профілактика - короткостроковий курс
антиретровірусного лікування, метою якого є зниження вірогідності
інфікування ВІЛ особи, яка зазнала підвищеного ризику такого
інфікування;
9) синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - стадія розвитку
хвороби, зумовленої ВІЛ (ВІЛ-інфекція), що характеризується
клінічними проявами, спричиненими глибоким ураженням імунної
системи людини під впливом ВІЛ;

10) хвороби, зумовлені ВІЛ (ВІЛ-інфекція), - комплекс
визначених Міжнародною класифікацією хвороб уражень організму
людини, зумовлених пов'язаними з впливом ВІЛ ушкодженнями імунної
системи, який на початковому етапі свого розвитку має характер
стану безсимптомного носійства ВІЛ, а за умови відсутності
відповідного лікування та впливу інших несприятливих для організму
ВІЛ-інфікованої особи обставин набуває клінічних проявів у вигляді
різноманітних інфекційних, паразитарних захворювань, злоякісних
пухлин, інших хвороб чи зумовленого ВІЛ синдрому набутого
імунодефіциту.