Стаття 19. Державна допомога ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ

1. ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу,
зумовлену ВІЛ, призначається щомісячна державна допомога у
розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розділ IV
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ МЕДИЧНИХ ТА ІНШИХ ПРАЦІВНИКІВ,
ВИКОНАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ЯКИХ ПОВ'ЯЗАНЕ З ПІДВИЩЕНИМ
РИЗИКОМ ЩОДО ІНФІКУВАННЯ ВІЛ

Стаття 20. Захист від зараження ВІЛ-інфекцією при виконанні професійних обов'язків

1. Власники або уповноважені ними органи управління
організацій, персонал яких проводить діагностичні дослідження на
ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям,
які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними
матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням
чи предметами, зобов'язані забезпечити працівників необхідними
засобами індивідуального захисту згідно з переліком та
нормативами, встановленими спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я, а також
організувати проведення відповідного інструктажу таких працівників
щодо використання відповідних засобів індивідуального захисту.
2. Під час виконання робіт, зазначених у частині першій цієї
статті, працівники, виконання професійних обов'язків яких
пов'язане з підвищеним ризиком, зобов'язані користуватися
відповідними засобами індивідуального захисту.

3. Типова інструкція щодо порядку використання працівниками,
зазначеними у частині першій цієї статті, засобів індивідуального
захисту затверджується спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

4. Власники або уповноважені ними органи управління
організацій, персонал яких виконує роботи, зазначені у частині
першій цієї статті, зобов'язані забезпечити створення умов для
проведення екстреної постконтактної профілактики працівникам, які
під час виконання зазначених робіт отримали пошкодження шкірного
покриву чи слизової оболонки унаслідок фізичного контакту із
забрудненими кров'ю чи біологічними матеріалами людини
інструментами, обладнанням чи іншими предметами або зазнали
безпосереднього відкритого фізичного контакту з кров'ю чи
біологічними матеріалами людини, та умови для проходження такими
працівниками за їх бажанням тестування.

5. Порядок проведення екстреної постконтактної профілактики у
випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті,
затверджується спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.