Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор




 

Загальні положення

Фаховий рівень підготовки випускників вищих навчальних закладів з питань охорони праці має вирішальне значення, тому що безпосередньо впливає на результати виробництва, здоров’я та працездатність людини в процесі трудової діяльності. Враховуючи це, у вищих навчальних закладах освіти під час підготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється вивчення дисципліни «Охорона праці в галузі» відповідно до наказу № 420 Міністерства освіти України від 2 грудня 1998 р. та наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969\922\216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України».

Підготовка питань охорони праці в галузі базується на знаннях, здобутих при вивченні значної кількості спеціальних дисциплін (соціально-правового, медичного, економічного, загальноосвітнього і загальнотехнічного характеру), на аналізі різних умов виробництва і виробничої діяльності та вимог міждержавних, міжгалузевих і галузевих нормативних документів з охорони праці. Аналіз умов виробництва (діяльності) бажано проводити в повній відповідності з майбутньою темою дипломного проекту (ДП) або дипломної роботи (ДР), що у подальшому дозволить підготувати розділ «Охорона праці» у дипломному проекті.

Метоюпроведення практичних занять є освоєння методології розробки комплексу заходів та засобів з охорони праці у вигляді проектних, технологічних та організаційно-технічних рішень, які спрямовані на створення умов праці у повній відповідності до нормативно-правових актів з охорони праці у конкретній галузі, організації, установі, службі тощо.

Завдання проведення практичних занять – набуття практичних навичок аналізу потенційно шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ПШНВФ) та розробки заходів щодо створення безпечних та комфортних умов праці на робочих місцях і підприємстві в цілому.

В результаті проведення практичних занять студенти повинні

Знати:

– ПШНВФ на робочих місцях в галузі;

– вимоги з охорони праці до розміщення, монтажу та експлуатації основного технологічного обладнання;

– заходи та засоби поліпшення стану мікроклімату в умовах галузі;

– шляхи зниження важкості і напруженості трудового процесу для умов галузі;

– фактори профілактики і забезпечення вибухопожежної та електробезпеки галузевих об’єктів.

Уміти:

– ідентифікувати та аналізувати ПШНВФ;

– визначати категорію робіт, які виконуються, за ступенем важкості;

– визначати розряд зорової роботи;

– розробляти технічні та організаційні рішення (з розрахунковим обґрунтуванням) щодо поліпшення стану виробничого середовища за окремими факторами для умов галузі;

– розробляти пропозиції щодо зниження напруженості і тяжкості праці за окремими професіями та характером робіт у галузі;

– підбирати необхідні засобі індивідуального захисту для працівників галузі;

– визначати категорії приміщень з електро- вибухопожежонебезпеки та класи можливих пожеж у будівлях і спорудах галузі;

– обґрунтовано підбирати необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння для приміщень і території підприємств галузі;

– розробляти план евакуації;

– складати інструкцію з охорони праці для професії (за галузевим спрямуванням).

 

Змістовий модуль 1 "ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ

НА РОБОЧІХ МІСЦЯХ ПІДРИЄМСТВ, СЛУЖБ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УСТАНОВ ГАЛУЗІ "

Практична робота № 1

Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Розробка заходів та засобів щодо зниження (або усунення) їх впливу

(6 годин)

1. Мета і завдання на підготовку до практичної роботи

Мета - закріпити теоретичні знання з питань забезпечення вимог охорони праці та засвоїти методологію їх створення на робочих місцях в галузі.

Завдання – отримати практичні навички аналізу потенційних шкідливих і небезпечних виробничих факторів (ПШНВФ) і розробки систем заходів і засобів створення комфортних умов праці.

2. Методичні рекомендації до теми заняття

Умови праці – сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Умови праці в будь-якій галузі мають велике значення практично для всіх виробничих показників: продуктивності праці, якості продукції, безпеки працюючих, рівня профзахворювання тощо.

Умови праці характеризуються чотирма групами чинників:

1) технічні: ступінь механізації, автоматизації, оснащення ними галузі і вдосконалення існуючих технологічних процесів;

2) санітарно-гігієнічні: рівень освітлення, загазованість, запиленість, мікрокліматичні параметри, рівень шуму і вібрації тощо;

3) естетичні: естетичне оформлення інтер’єрів виробничих приміщень, кольорове оформлення виробничого середовища, робочих місць;

4) організаційні: вибір оптимальних режимів праці і відпочинку, стан виробничих і побутових приміщень, забезпечення працюючих засобами захисту тощо.

На галузевих об’єктах кожне виробництво та структурний підрозділ мають свою специфіку щодо умов праці. Тому в даній практичній роботі у зв’язку з її часовою обмеженістю аналіз умов праці із виявленням ПШНВФ за [1] потребує вибору тільки тих з них, які є характерними для конкретного виробничого процесу, робочого місця, які пов’язані з місцевими особливостями, з рівнем технічної оснащеності структурних підрозділів та особливостями технологічного процесу.

2.1. Аналіз ПШНВФ

Аналіз передбачає санітарно-гігієнічне обстеження окремих дільниць, яке включає:

– детальне вивчення технологічного процесу;

– характеристику обладнання, комунікацій, сировини, готової продукції, циклічність її виробництва, тощо;

– метеоумови на основних робочих місцях (температура повітря, відносна вологість, швидкість руху повітря, джерела випромінювання тощо);

– наявність пилу, шкідливих газів і парів у повітрі робочої зони, їх ГДК (в мг/м3);

– рівень існуючого виробничого шуму і вібрації, їх нормування;

– системи опалення, вентиляції, освітлення;

– загальний санітарний стан дільниці і її відповідність будівельним нормам і правилам.

Перелік всіх потенційно можливих ПШНВФ на будь-яких дільницях виробництва, офісних приміщеннях тощо наведений в ГОСТ 12.0.003-74 [1].

Із наведених у ГОСТ 12.0.003-74* ПШНВФ [1] слід виділити тільки ті, котрі характерні для технологічної лінії або схеми приміщення,вказати місце виникнення кожного ПШНВФ, навести його нормативне значення, нормативний акт, в якому воно встановлено.

2.2. Заходи і засоби із забезпечення безпечних умов праці

2.2.1. Розміщення устаткування, обладнання або офісної техніки та їх обслуговування

Устаткування повинно бути встановлене з урахуванням умов його технічного обслуговування, експлуатації та ремонту згідно відомчим нормам технологічного проектування (ВНТП), вимогам технічного паспорта та відповідних міжгалузевих та галузевих нормативних документів [2 -19 ].

Розміщення й експлуатація виробничого устаткування повинні відповідати характеру виробництва і послідовності технологічного процесу, не створювати за можливості зустрічних, перехресних і зворотних потоків сировини і готової продукції, а також забезпечувати безперервність технологічного процесу й оптимальні умови роботи працівників.

Розміщення виробничого устаткування не повинно залишати місць, не- доступних для його наладки, обслуговування, ремонту, миття і санітарної обробки. Габаритне виробниче устаткування не повинно захаращувати віконні прорізи та зменшувати освітленість робочих місць.

Робочі місця повинні бути організовані згідно «ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» [42] та відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.003-78 [43] і ГОСТ 12.2.032-78 [44]. Також передбачити необхідні відстані між устаткуванням, а також між обладнанням і стінами виробничих будівель (указати конкретно). Для офісних приміщень необхідно дотримуватись нормативних значень відстані між робочими місцями, які оснащені комп’ютерами (ПК) та норм площі (6 м 2 ) і об’єму (20 м 3 ) на кожне робоче місце із ПК.

Необхідно дати перелік устаткування, яке обслуговується зі стаціонарних площадок і сходів і вказати висоти стаціонарних площадок і сходів.

Навести перелік устаткування, яке обслуговується з переносних драбин.

2.2.2. Забезпечення нормованих показників мікроклімату і чистоти повітря

Нормовані показники мікроклімату і чистоти повітря у робочій зоні згідно [20] забезпечуються наступними заходами і засобами (вибрати з наведеного переліку і коротко пояснити кожний):

- раціональні об'ємно-планувальні і конструктивні рішення щодо розміщення устаткування і комунікацій;

- механізація й автоматизація виробничих процесів;

- теплова ізоляція устаткування (при необхідності);

- вентиляція й опалення (вказати види), які забезпечують комфортні показники мікроклімату;

- впровадження раціонального режиму праці і відпочинку;

- герметизація і аспірація устаткування (при необхідності);

- графік прибирання і знезараження приміщень;

- застосування засобів індивідуального захисту (перелічити).

2.2.3. Забезпечення нормованих значень шуму і вібрації

Нормовані значення шуму і вібрації забезпечуються організаційними і технічними заходами [21-24] (вибрати з нижче наведеного переліку і коротко пояснити).

Основні організаційні заходи:

- експлуатація устаткування відповідно до вимог його паспорта і проведення своєчасних профілактичних ремонтів;

- розміщення шумного устаткування в окремих приміщеннях;

- дистанційне керування устаткуванням;

- застосування засобів індивідуального захисту від шуму і вібрації (зовнішні і внутрішні антифони, протишумні каски, навушники, м'які шоломи, беруші).

Основні технічні заходи:

- використання фундаментів і віброізоляторів для віброактивного устаткування;

- звукоізоляція (огородження, кабіни і пульти, кожухи, екрани);

- віброзвукопоглинання (облицювання, спеціальні звукопоглиначі);

- ізоляція віброактивного устаткування від технологічних комунікацій;

- використання глушників шуму.

2.2.4. Забезпечення нормованих показників освітлення

Нормована освітленість виробничих приміщень і робочих місць забезпечується природним, штучним або суміщеним освітленням (охарактеризувати види освітлення, з якими знайомились під час виробничої практики).

Природне освітлення. Вказати його систему – бічне (однобічне, двобічне) освітлення. Указати коефіцієнт природного освітлення (%) згідно [25].

Виробниче устаткування не повинно заслоняти світлові прорізи. Для зручності і безпеки обслуговування використовуються віконні блоки з внутрішнім відкриттям стулок.

Штучне освітлення. Приміщення і робочі місця повинні бути забезпечені штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування і переміщення людей та відповідати вимогам ДБН В 2.5-28-2006 [25].

Вказати види за призначенням: робоче, аварійне, евакуаційне, ремонтне, охоронне (для освітлення території в нічний час), бактерицидне (для знезараження поверхонь) освітлення (в залежності від специфіки галузі).

Робоче освітлення прийняте загальне. Типи світильників прийняти з урахуванням категорії приміщення за пожежовибухонебезпекою в електроустановках (указати конкретно із посиланням на Галузеві правила).

Вказати освітленість (лк) цехів або ділянок згідно [25] або галузевих правил.

З урахуванням ширини цеху ___ м прийняти суміщене освітлення.

Передбачити аварійне освітлення для продовження роботи у випадку, коли за будь-яких причин перестає працювати робоче освітлення, а небезпечність технологічних процесів вимагає нормального обслуговування (небезпека – пожежа або вибух тощо). Його потужність складає 5 % нормативної робочої освітленості, але не менше 2 лк.

Евакуаційне освітлення забезпечує нормальну видимість для евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Таке освітлення живиться від мережі, яка не залежить від мережі робочого освітлення.

Підтримка запроектованого рівня освітлення забезпечується очищенням віконних блоків і світильників не менше 2 разів на рік за графіком, який встановлюється на кожному підприємстві окремо (указати).

У висновку до практичної роботи студент повинен визначити за результатом аналізу найбільш небезпечну ділянку лінії, робоче місце та визначити основні заходи щодо їх зниження (усунення).

Питання для самоконтролю

1. Назвіть основні фізичні шкідливі і небезпечні фактори у галузі.

2. Охарактеризуйте групу хімічних факторів галузі за характером дії і шляхами їх потрапляння в організм людини.

3. Наведіть приклади макро- і мікроорганізмів та їх токсинів, що можуть спричинити профзахворювання у робітників галузі.

4. Охарактеризуйте групу психофізіологічних виробничих факторів і доповніть заходами і засобами. Наведіть приклади із своєї галузі.

5. Наведіть приклади організаційно-технічних рішень щодо зниження рівня шуму в умовах вашої галузі.

6. Які заходи щодо забезпечення нормованих показників мікроклімату передбачені на ваших галузевих об’єктах?

7. Які види штучного освітлення передбачені на підприємствах (організаціях, установах, службах) вашої галузі?


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 162; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты