Тема 2. Основи побудови обліку в туристичному бізнесі

Туристична діяльність спрямована на надання послуг по розміщенню, харчуванню, транспортному, екскурсійному, рекламному обслуговуванню туристів, а також на організацію для них культурної і спортивної програм. Комплекс туристичних послуг, необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі, називають туристичним продуктом.

Ця діяльність регламентується спеціальними законодавчими і підзаконними актами:

— Законом України від 15.09.95 р. № 324/95-ВР "Про туризм" (далі — Закон про туризм);

— наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, Держкомітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.01.2001 р. № 7/62 "Про затвердження Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності по організації іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійної діяльності" (далі — Ліцензійні умови);

— Методичними рекомендаціями з використання туристичного ваучера, схваленими наказом Держкомітету України по туризму від 16.08.96 р. № 40;

— Положенням про пошуково-рятувальні служби суб'єктів туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів, затвердженим наказом Держкомітету України по туризму від 10.07.96 р. № 33;

— Правилами проведення туристичних подорожей із учнівською і студентською молоддю України, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 06.04.99 р. № 96.

Суб'єктами туристичної діяльності можуть виступати підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності — приватні підприємці), зареєстровані у встановленому законодавством порядку, що мають ліцензію на надання туристичних послуг. До туристичної індустрії відносять готелі, мотелі, кемпінги, туристичні бази і комплекси, пансіонати, підприємства громадського харчування і транспорту, інші. Підставою для здійснення підприємством туристичної діяльності є:

— статут, що передбачає такий вид господарської діяльності. Надання туристичних послуг може бути як єдиним видом діяльності підприємства (приватного підприємця), так і здійснюватися поряд з іншими видами, не пов'язаними з туризмом (наприклад, організація навчання, стажування дітей, студентів, фахівців за рубежем, ділових поїздок, проведення семінарів, тренінгів, надання послуг інформаційно-рекламного характеру, оформлення документів, бронювання квитків і т. д.);

— статистична довідка, що містить коди видів діяльності підприємства;

— ліцензія, що підтверджує право її власника на здійснення відповідного виду чи комплексу видів діяльності;

— сертифікат відповідності якості туристичних послуг (якщо сертифікація таких послуг передбачена законодавством).

Ліцензуванню підлягають:

— іноземний туризм — організація прийому й обслуговування іноземних туристів;

— внутрішній туризм — організація прийому й обслуговування вітчизняних туристів;

— закордонний туризм — організація туристичних поїздок за межі України;

— екскурсійна діяльність — організація подорожей по попередньо складених маршрутах у супроводі гіда, що не перевищують за часом їхнього проведення 24 годин;

— організація масового і спортивно-оздоровчого туризму (піші походи, альпінізм); організація літніх спортивних таборів.

У випадку, якщо суб'єкт туристичної діяльності самостійно надає готельні послуги і послуги харчування, обов'язковим є наявність сертифіката відповідності їхньої якості вимогам нормативних документів. Перелік готельних послуг і послуг харчування, що підлягають обов'язковій сертифікації, затверджений наказом Держстандарту України від 30.06.93 р. № 95 "Про введення обов'язкової сертифікації в Україні".

Крім того, обов'язковою умовою здійснення туристичної діяльності є страхування (медичне і від нещасного випадку) туристів і осіб, що їх супроводжують. Законом про туризм передбачено, що страхування повинне здійснюватися суб'єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, що мають відповідні ліцензії. У випадку укладення договору страхування за посередництвом страхового агента необхідно дотримувати вимоги Положення про порядок здійснення діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96 р. № 1523. На підставі укладених угод суб'єкт туристичної діяльності видає туристам страхові поліси і веде облік їхньої видачі.

Якщо туристична фірма не здійснює страхування туристів, то в такому випадку приймаються страхові поліси, видані на підставі договору, укладеного безпосередньо між громадянином (туристом) і страховою компанією. Причому необхідно не тільки перевірити наявність страхового поліса в туриста, але і додати його копію до договору на надання туристичних послуг.

У залежності від ступеня участі в створенні і просуванні туристичного продукту на ринку туристичних послуг суб'єкт туристичної діяльності може виступати як:

— туроператор, що самостійно формує туристичний продукт і реалізує його турагенту чи туристам;

— турагент, що купує вже сформований туристичний продукт і реалізує його кінцевому споживачу — туристу, а також може надавати супутні послуги.

Це, у свою чергу, визначає спектр партнерських і договірних відносин.