Реєстрація, сертифікація і ліцензування

Спочатку давайте розберемося, що собою являє готель і готельні послуги з погляду законодавства.

Класифікатор видів економічної діяльності, затверджений наказом Держстандарту України від 22.10.96 р. № 441, визначає готель як заклад для короткострокового проживання громадян. Серед них можна виділити: мотелі, кемпінги, турбази, готелі з послугами ресторанів і без таких.

У Правилах користування готелями і надання готельних послуг сказано, що готель призначений для тимчасового проживання на термін до 45 діб незалежно від постійного місця проживання і прописки громадянина. Проживати понад зазначений термін можна тільки з дозволу адміністрації готелю. Готельні послуги — це діяльність по наданню місць для короткострокового проживання громадян.

Підприємницьку діяльність готелів (приватних підприємств) регулює чинне законодавство України, у тому числі і Правила № 77.

Згідно ст. 2 Закону України від 27.03.91 р. № 887-XII "Про підприємництво в Україні" приватне підприємство засновують на власності однієї фізичної особи. При створенні приватного підприємства керуються загальними нормами Цивільного кодексу і практикою. Це ж стосується і новостворюваних готелів.

Чинне законодавство передбачає, що статутний фонд повинен бути у підприємств-суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, у тому числі й у приватних готелів. Разом з тим немає нормативного документа, що визначає мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства. Тобто, створюючи приватне підприємство (у т. ч. готель), величину статутного фонду (вона може бути будь-якою) потрібно вказати в установчих документах і попередньо внести частину від зафіксованої суми.

Крім державної реєстрації у виконкомі, необхідно зареєструватися в податковій, органах статистики, соціального страхування і Пенсійного фонду, а також одержати дозвіл на виготовлення печатки і відкрити рахунок у банку.

Організувати роботу готелю, ви можете зіштовхнутися з питаннями, яких більшість новостворюваних підприємств не має. Приміром, чи повинні бути в готелю в обов'язковому порядку сертифікат і ліцензія на здійснення своєї діяльності?

Правила обов'язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом від 27.01.99 р. № 37 (далі — Правила № 37), відповідають чітко: обов'язковій сертифікації підлягають готельні послуги, які надають суб'єкти туристичної діяльності(далі — СТД), і до останнього відносять готелі, мотелі, туристичні бази, гірські притулки, кемпінги, оздоровчі заклади, заклади відпочинку, місця для короткострокового проживання в інших приміщеннях.

Тобто готель може бути СТД.

Статтею 1 Закону України від 15.09.95 р. № 324/95-ВР "Про туризм" (далі — Закон про туризм) визначено, що СТД можуть бути підприємство, установа, організація незалежно від форми власності, фізична особа, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України порядку і мають ліцензіюна здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг. А туристичними називають послуги СТД по розміщенню,харчуванню, транспортному, інформаційно-рекламному обслуговуванню, а також послуги установ культури, спорту, побуту, розваг і т. п., спрямовані на задоволення потреб туристів. Тобто комплекс туристичних послуг включає і послуги, що надають готелі (надають місця для короткострокового проживання громадян чи, що практично те саме, розміщають їх). І тут виникає питання: а якщо готель не надає всього цього комплексу послуг, чи потрібна йому ліцензія? Стаття 1 Закону про туризм говорить, що ліцензія на здійснення діяльності, пов'язаної з наданням туристичних послуг, являє собою спеціальний дозвіл, що підтверджує право його власника на проведення відповідного виду чи комплексу видів діяльності, зазначених у Законі про туризм. А відповідно до статті 14 цього Закону ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають тільки ті готелі, мотелі, кемпінги, що здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами чи положеннями. Це також випливає і з Ліцензійних умов проведення господарської діяльності по організації іноземного, внутрішнього, закордонного туризму, екскурсійної діяльності, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.01.2001 р. № 7/62 (далі — ліцензійні умови), у пункті 6.4 яких читаємо: при реалізації послуг по розміщенню на території України СТД укладають договори з суб'єктами колективних засобів розміщення, що повинні надати копію сертифіката відповідності готельних послуг і послуг харчування,сервіс-характеристику засобів розміщення для використання її туроператором у рекламі туристичних послуг У цьому ж документі дане визначення суб'єкта колективного засобу розміщення як юридичної особи, що на законних підставах займається на території України наданням готельних, санаторно-курортних і інших послуг, пов'язаних з організацією, прийомом, розміщенням, обслуговуванням громадян — споживачів туристичних і пов'язаних з ними послуг і володіє чи використовує на законних підставах майновий комплекс (комплекси), необхідний і достатній для надання таких послуг. Отже, якщо послуги готелю входять до складу туристичного продукту (комплекс туристичних послуг), тобто їх надають туристам, то готель повинен мати як ліцензію на здійснення туристичної діяльності, так і сертифікат відповідності. Ліцензійні умови висувають вимоги до проведення господарської діяльності підприємствами, що претендують на одержання ліцензії на здійснення туристичної діяльності. Такі ліцензії видає Державний комітет України по туризму, але право видачі ліцензії може бути делеговано місцевим органам виконавчої влади в області туризму. Щоб одержати ліцензію, підприємство подає заяву за затвердженою формою відповідному органу ліцензування. До заяви про видачу ліцензії додають копію довідки про внесення в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України, засвідчену нотаріально чи органом, що видав оригінал документа. Крім цього, відповідно до постанови КМУ від 04.07.2001 р. № 756 "Про затвердження Переліку документів, що додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності" повинні бути надані додаткові документи.

Постановою КМУ від 29.11.2000 р. № 1755 "Про термін дії ліцензії на здійснення певних видів діяльності, розміри і порядок плати за її видачу" визначено, що термін дії ліцензії — 3 роки, а плата складає або 20 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (якщо ліцензію видає центральний орган виконавчої влади), або 15 (при видачі ліцензії місцевим органом виконавчої влади). Ведення господарської діяльності без ліцензії (якщо її одержання передбачене законом), відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, спричиняє накладення штрафу від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні — від 51 до 136 грн.) з конфіскацією знарядь виробництва чи без такої.

Крім ліцензування, як було сказано вище, готельні послуги, що надають СТД, підлягають обов'язковій сертифікації. Статтею 23 Закону України від 12.05.91 р. № 1023-11 "Про захист прав споживачів" передбачено, що за надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності, суб'єкт господарської діяльності несе відповідальність у розмірі 50 відсотків вартості наданої послуги, але не менш 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат — у розмірі 10 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг здійснюють органи сертифікації.

У Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затвердженому наказом Держстандарту України від 30.06.93 р. № 95, названі також і послуги готелів з ресторанами, молодіжних турбаз і гірських притулків, кемпінгів (включаючи площадки для автофургонів), дитячих і студентських літніх таборів, центрів і будинків відпочинку, курортних установ оздоровчого характеру, що повинні бути обов'язково сертифіковані.

Обов'язкову сертифікацію готельних послуг проводять на відповідність обов'язковим вимогам по безпеці для життя і здоров'я людей, захисту їхнього майна й охороні навколишнього середовища.

Також може бути проведена і добровільна сертифікація готельних послуг (для одержання "зірки"), що здійснюють на відповідність вимогам, не віднесеним актами законодавства і нормативних документів до обов'язкових.

При проведенні сертифікації готелів керуються Правилами № 37 і міждержавним стандартом "Туристично-екскурсійне обслуговування" ДСТ 28681.4-95 (далі — Стандарт).

Цим Стандартом установлені вимоги до матеріально-технічного забезпечення, номенклатурі і якості наданих послуг, рівню обслуговування для присвоєння певної категорії (для готелів і мотелів місткістю не менш 10 номерів), тобто "зірок" ("*"— нижча категорія, "*****" — вища категорія для готелів, а для мотелів — "****").

Для проведення сертифікації готельних послуг підприємство подає заявку (додаток 2 до Правил № 37) у кожній з акредитованих органів сертифікації готельних послуг (далі — ОСГП), а якщо немає інформації про такий орган — у Держстандарт України, що направляє заявку в акредитований ОСГП. Підприємство одержує опитувальну анкету, яку заповнює і відправляє відповідному органу (анкету можна представити разом із заявою). Вона має стандартну форму, що наведена в додатку 3 до Правил № 37. Анкету для попереднього аналізу оформляють як доповнення до заявки. Ця анкета — додатковий матеріал для ухвалення рішення щодо заявки. У ній зазначений перелік документів, необхідних для сертифікації. Потім установлюють порядок (схему) проведення сертифікації. Після ухвалення рішення за заявкою визначають організацію, що буде проводити сертифікацію і нагляд за сертифікованою послугою.

Термін, на який видають сертифікат відповідності, залежить від схеми (порядку) проведення сертифікації. Він може бути 1 рік, 3 роки чи 5 років.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення дії сертифіката відповідності підприємство подає нову заявку в орган сертифікації для одержання сертифіката на наступний період. Орган по сертифікації визначає обсяг робіт із заявки з урахуванням результатів технічного нагляду, що здійснює ОСГП, що видав сертифікат відповідності, чи з його доручення — інша організація. Протягом усього терміну дії сертифіката, проводячи планові і позапланові перевірки, здійснюють технічний нагляд за наданими послугами.