Міжнародна система інтелектуальної власності

Основою міжнародної системи інтелектуальної вла­сності на кінець 2004 року є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім від­носять до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до 14 договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнарод­них договорів.

Договори про захист інтелектуальної власності:

- Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів;

- Брюссельська конвенція про поширення сигналів, що передають програми через супутник;

- Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм;

- Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження ви­робів;

- Найробський договір про охорону олімпійсь­кого символу;

- Паризька конвенція про охорону промисло­вої власності;

- Договір про патентне право (РLТ);

- Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організа­цій мовлення;

- Договір про закони про торговельні марки;

- Договір про міжнародну реєстрацію аудіові­зуальних творів;

- Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем;

- Договір ВОІВ про авторське право;

- Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

- Будапештський договір про міжнародне ви­знання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

- Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

- Лісабонська угода про захист зазначень міс­ця походження виробів та їх міжнародної ре­єстрації.

Мадридська угода про міжнародну реєстра­цію знаків;

- Договір про патентну кооперацію.

Договори про класифікації:

- Локарнська угода про утворення міжнарод­ної класифікації промислових зразків;

- Ніццька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

- Страсбурзька угода про міжнародну патент­ну класифікацію;

- Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16 спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 179 держав, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

- поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробіт­ництва між державами в інтересах їх взаємної ко­ристі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;

- заохочення творчої діяльності, сприяння охороні ін­телектуальної власності в усьому світі;

- модернізація та підвищення ефективності адмініст­ративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Ко­ординаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секре­таріату).

Генеральна Асамблея ВОІВ, членами якої є держави-члени ВОІВ за умови, що вони також є членами Асамб­леї Паризького і (або) Бернського Союзів, а також Швей­царської Конфедерації — країни місця перебування ВОІВ, є верховним органом ВОІВ. На відміну від Генеральної Аса­мблеї у Конференції беруть участь усі держави, що є чле­нами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 краї­ни, у тому числі Україна. Координаційний комітет — це ви­конавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет — щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є генеральний дирек­тор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирі­чний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бю­ро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).