Система стандартів вищої освіти України

Стандарт вищої освіти - сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Систему стандартів вищої освіти України складають державний стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти, стандарти вищої освіти вищого навчального закладу, тобто ця система реалізується на трьох рівнях: на рівні держави (державний стандарт вищої освіти), на рівні галузі (галузеві стандарти вищої освіти), на рівні вищого навчального закладу (стандарти вищої освіти вищого навчального закладу).

Стандарти вищої освіти України є основою оцінки якості вищої освіти та професійної підготовки особи, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів акредитації та форм навчання.

Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства.

Державний стандарт вищої освіти містить складові:

- перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

- перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

- вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

- вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

Перелік кваліфікацій за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями містить перелік назв кваліфікацій, які визначаються через професійні назви робіт, що мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня на первинних посадах.

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, містить перелік назв напрямів, що відображають споріднений зміст вищої освіти і професійної підготовки, та перелік назв спеціальностей, що відображають неповторювані узагальнені об’єкти діяльності або виробничі функції та предмети діяльності.

Вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до рівня сформованості у особи соціальних і громадянських якостей з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а також вимоги до формування у неї патріотизму до України та до знання української мови.

Вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти містять вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням суспільного поділу праці.

Державний стандарт затверджується Кабінетом Міністрів України.

Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

- освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів;

- освітньо-професійні програми підготовки;

- засоби діагностики якості вищої освіти.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих якостей, систему виробничих функцій, типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації.

Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й професійної підготовки фахівця.

Засоби діагностики якості вищої освіти визначають стандартизовані методики, які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей.

Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять складові:

- перелік спеціалізацій за спеціальностями;

- варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів;

- варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

- варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

- навчальні плани;

- програми навчальних дисциплін.

Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах спеціальності.

Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних програм та засобів діагностики якості вищої освіти забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями з урахуванням суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення вимог ринку праці.

Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення навчальних дисциплін, види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми проведення підсумкового контролю.

Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості умінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання.

2.3 Освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми, навчальні плани підготовки бакалаврів за напрямом “міжнародні відносини” з професійною орієнтацією “міжнародна інформація”

та магістрів зі спеціальності “міжнародна інформація”

Робоча група Міністерства освіти і науки України в складі:

Губерський Леонід Васильович– д.філос.н., професор, директор Інституту міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Крижанівський Володимир Прокопович – д.іст.н., професор, заступник директора Інституту міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Гондюл Валерій Петрович - к.техн.н., професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Інституту міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Макаренко Євгенія Анатоліївна - д.політ.н., професор, завідувач кафедри міжнародних комунікацій та зв’язків з громадськістю Інституту міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

Дайнеко Валентина Вікторівна– к.філол.н., професор, завідувач кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, розробила складові галузевого стандарту зі спеціальності “Міжнародна інформація” [7-10], який затверджений наказом Міністерства освіти і науки України № 302 від 13 квітня 2004 р.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) бакалавра за напрямом підготовки "міжнародні відносини" з професійною орієнтацією "міжнародна інформація" та магістра зі спеціальності “міжнародна інформація” встановлює:

· професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів за спеціальністю та освітньо-кваліфікаційним рівнем у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

· освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів у вигляді переліку здатностей та умінь вирішувати задачі діяльності;

· вимоги до атестації якості освітньої та професійної підго­то­вки випускників вищих навчальних закладів;

· відповідальність за якість освітньої та професійної підго­товки.

Стандарт є обов’язковим для вищих навчальних зак­л­адів, що готують фахівців даного профілю. Підприємства, установи, органі­зації повинні забезпечити необ­хі­д­ні умови для використання фахів­ц­ів відповідно до здобутих ними у вищому навчальному закладі ква­ліфікації та спеціальності згідно з чинним законодавством.

Стандарт придатний для цілей ліцензування та акредитації напрямів та спеціальностей, сертифікації фахівців та атес­та­ції випускників вищих навчальних закладів.

У галузевому стандарті вищої освіти застосовуються наступні скорочення назв:

а) видів типових задач діяльності:

ПФ - професійна,

СВ - соціально-виробнича,

СП - соціально-побутова;

б) класів задач діяльності:

С - стереотипна,

Д - діагностична,

Е - евристична;

в) видів уміння:

ПП - предметно-практичне уміння,

ПР - предметно-розумове,

ЗП - знаково-практичне,

ЗР - знаково-розумове;

г) рівнів сформованості даного уміння:

О - уміння виконувати дію, спираючись на ма­теріальні носії інф­о­р­мації щодо неї,

Р - уміння виконувати дію, спираючись на по­с­тійний розумовий контроль без допомоги матеріальних носі­їв інформації,

Н - уміння виконувати дію автоматично, на рівні навички;

д) здатностей:

З - здатність.

Галузі використання фахівців:

Бакалавр, за спеціальністю 6.030400 "Міжнародна інформація" напряму підготовки 0304 "Міжнародні відносини" освітнього рівня "базова вища освіта" кваліфікації 3439 - фахівець із міжнародної інформації;

Магістр, за спеціальністю 8.030404 "Міжнародна інформація" напряму підготовки 0304 "Міжнародні відносини" освітнього рівня "повна вища освіта" кваліфікації 2433.1 – інформаційний аналітик-міжнародник, 2444.1 – перекладач,