Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Рекомендації зі складання творчих опорних конспектів




Читайте также:
  1. Дані для складання кошторису витрат виробництва продукції
  2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОНАННЮ, ОФОРМЛЕННЮ ТА ЗАХИСТУ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
  3. Закон складання швидкостей
  4. Зміст матеріалів розрахунково-пояснювальної записки і графічних матеріалів, методичні рекомендації щодо їхнього виконання. Загальна частина
  5. Методичні рекомендації
  6. Методичні рекомендації
  7. Методичні рекомендації
  8. Основні підходи до запровадження програмно-цільового методу складання та виконання місцевих бюджетів.
  9. Поняття та призначення приватних листів у дипломатичних та ділових відносинах. Вимоги щодо складання приватних листів напівофіційного характеру.
  10. Порядок складання проекту Державного бюджету України

Творчим опорним конспектом будемо називати такий конспект, що складається самим студентом при вивченні якої-небудь теми. Діяльність студента в деяких аспектах подібна, а в інших - відмінна від діяльності викладача при складанні опорного конспекту.

Етапи роботи над складанням творчого опорного конспекту:

1. Первинне ознайомлення з матеріалом теми, з якої складається опорний конспект (робота з підручниками, додатковою літературою тощо).

2. Виділення головного в цьому матеріалі (відбирається матеріал ядра і найближчої оболонки).

3. Підбір опорних сигналів (ключових слів, символів і т.д.), їхнє кодування.

4. Пошук внутрішніх логічних взаємозв'язків, а також міжпредметних зв'язків в оброблюваному матеріалі.

5. Складання первинного варіанта конспекту, компонування матеріалу в окремі блоки. Компонування повинне враховувати логічні взаємозв'язки частин розглянутого матеріалу.

6. Критичне осмислювання першого варіанта конспекту.

7. Перекомпонування, перебудова окремих частин конспекту, спрощення окремих елементів.

8.Уведення кольору, акцентування кольором головних ідей (цей вид роботи може вироблятися і раніше - пункти 3, 4, 5).

9. Колір тла частин опорного конспекту.

10. Озвучування опорного конспекту й остаточне його корегування.

Розробка творчого опорного конспекту суттєво полегшується з використанням засобів обчислювальної техніки. Основою для розробки такого конспекту може стати електронний конспект, електронний підручник або електронний навчальний посібник як види навчального електронного видання.

 

4.3.4 Підготовка до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття як форма самостійної роботи студента

Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, засобами обчислювальної техніки, вимірювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі [1].

Підготовка до лабораторного заняття включає:



- самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за конспектом лекцій, підручником чи навчальними посібниками;

- самостійне визначення та засвоєння методики проведення імітаційного чи натурного експерименту;

Під час проведення лабораторного заняття студент особисто проводить дослідження згідно з визначеною методикою, та самостійно готує звіт про результати дослідження. На лабораторних заняттях можна виділити чотири етапи: ознайомлення зі схемою та обладнанням лабораторної роботи; відтворення досліджуваного процесу чи явища, дослідження основних ознак, аналіз та узагальнення результатів.

Експеримент необхідно проводити свідомо, тобто відчувати, реєструвати процес. Для цього аід час лабораторної роботи потрібно не лише вести записи спостережень, а й відображати результати графічно. М.В.Ломоносов писав: "Один дослід я ставлю вище, ніж тисячу думок, народжених уявою". Звертаючись до молодих вчених І.П.Павлов радив: "Навчіться робити чорнову роботу в науці. Вивчайте, співставляйте, накопичуйте факти".

Практичне заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань [1].



Підготовка до практичного заняття включає самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за конспектом лекцій, підручником чи навчальними посібниками.

Під час проведення практичного заняття студент особисто або разом з групою бере участь у детальному розгляді теоретичних положень навчальної дисципліни, виконує вправи, задачі, інші завдання.

Після проведення практичного заняття студент, як правило, самостійно виконує індивідуальні завдання. При цьому потрібно пам’ятати, що мета заняття - це засвоєння методу використання теорії, а не лише вірний розв’язок конкретної задачі. Вірна відповідь - це підтвердження вірно вибраного методу розв’язку, вірно обраного математичного апарату та відсутність похибок в розрахунках. Невірно розпочинати розв’язок задачі, не визначивши плану роз’язку та послідовності дій, адже такий підхід - це механічний підхід, відмова від можливості навчитися логічному мисленню. При використанні математичного апарату доцільно під рукою мати математичний довідник, використовуючи як готові формули, так і виводячи деякі з них.

Семінарське заняття - вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів) [1].

Підготовка до семінарського заняття включає:

- самостійне опрацювання теоретичного матеріалу за конспектом лекцій, підручником чи навчальними посібниками;

- самостійну підготовку реферату.



Під час проведення семінарського заняття студент самостійно приймає рішення: брати чи не брати участь у дискусії, на які аргументи опиратися при виборі певної позиції. Повідомлення або доповіді на семінарському занятті, обговорення, доповнення, зауваження дають можливість навчитися вести дискусії, чітко викладати свої думки, аргументувати свої судження, вести наукову полеміку, зважати на точку зору опонентів тощо.

 

4.3.5. Курсова робота як форма самостійної роботи студента

Курсова робота є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок з основних дисциплін, передбачених навчальним планом за курс навчання. Курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Курсова робота є важливим етапом підготовки спеціаліста-аналітика в галузі інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, готує студента до виконання самостійної роботи за спеціальністю "Міжнародна інформація".

В курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних умовах. В зв'язку з цим робота повинна виконуватись стосовно конкретного об'єкту інформаційно-аналітичного забезпечення і містити його аналіз з конкретними пропозиціями щодо розв'язання проблем та задач, які розглядаються в даній роботі.

Курсова робота повинна носити проблемний характер, сутність її полягає у вмінні аналізувати, досліджувати проблему з допомогою наукових методів, синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, а також розробляти рекомендації на рівні оперативних, тактичних та стратегічних рішень.

 

4.3.6. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента

Основними джерелами інформації в навчальному процесі залишаються підручник, навчальні посібники, монографії, наукові статті як в друкованому, так і в електронному вигляді. Як би добре не читав лекцію лектор, як би уважно не слухав його студент, як би старанно він не конспектував цю лекцію, для успішного вивчення навчальної дисципліни необхідно опрацювати матеріал підручника, інших рекомендованих джерел.

Багаторічний досвід свідчить, що більшість першокурсників не вміють ефективно і з невеликими затратами часу працювати з книгою.

Розрізняють два методи читання: швидкий (для поверхневого ознайомлення) та повільний (для глибокого вивчення). Необхідно оволодіти обома методами. Перший з них дозволяє швидко підібрати необхідні джерела, другий метод поглибленого вивчення підручників, монографій сприяє формуванню базових уявлень, що лежать в основі системи професійних знань та світогляду в цілому.

Перед тим як приступити до читання будь-якої книги, потрібно ознайомитися з нею. Як правило, у назві та рубрикації автор намагається розкрити зміст, тому необхідно в першу чергу розглянути зміст і вивчення вести відповідно до розділів, підрозділів, глав, параграфів тощо. Мисленні огляди доцільно робити після читання завершеного підрозділу, відтворюючи в пам’яті сенс прочитаного. Після кожної перерви в роботі з книгою доцільно зробити короткий огляд попереднього тексту для встановлення зв’язку з новим матеріалом.

Якщо в процесі читання зустрічаються незнайомі терміни, поняття, визначення, доцільно звертатися до словників, довідників, енциклопедій. Уміння працювати з довідковою літературою - ознака відповідного рівня культури розумової праці.

В книгах часто зустрічаються рисунки, графіки, таблиці. Графічний матеріал для фахівців, які вміють читати схеми і графіки, суттєво доповнює текст.

До прочитаного необхідно відноситися критично, співставляючи його з думками інших авторів, шукати пояснення власних труднощів і сумнівів в бесідах з товаришами, задавати питання викладачам.

Зміст книги краще та глибше засвоюється, якщо читання ведеться з олівцем або ручкою в руках, якщо здійснюються замітки, робляться виписки та конспекти. Читання з одночасним записом допомагає сконцентрувати увагу, з’ясувати головне, краще його запам’ятати.

Форми запису можуть бути різноманітними. Недопустимо робити позначки в самій книжці, краще використовувати закладки, на яких записують сторінки й абзаци. Виписки з підручника доцільно заносити до конспекту лекцій, наприклад, на ліву, вільну сторінку. Виписки, зроблені на окремих аркушах, вклеюють до конспекту лекцій.

Конспектування книги багато в чому схоже на конспектування лекції, але є й суттєва відмінність: при конспектуванні книги є можливість повернутися до прочитаного ( і не один раз), продумати його, писати не поспішаючи, робити менше скорочень.

Конспект може бути різного ступеня деталізації в залежності від значення джерела, складності його засвоєння. Деякі таблиці, графіки, схеми доцільно копіювати. Цитати повинні бути дослівними з вказанням вихідних даних книги. Конспект книги, тези, план - є елементами вторинної обробки інформації, повинні бути акуратними, чіткими, зрозумілими.

При роботі з науковими статтями, доцільно виписки по кожній з них вести на окремих картках.

Процес конспектування джерела в електронній формі і спрощується, і, одночасно, ускладнюється.

Причини спрощення:

- текст вже існує у файловій структурі, тому можливі такі режими роботи як копіювання, вирізання, вставки об’єктів тощо;

- результат діяльності теж отримано у вигляді файлу.

Причини ускладнення:

- пошук інформації за ключовими словами та різними пошуковими системами.

 

4.3.7. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента

Особливо значний простір для творчої самостійної роботи студентів відкривається перед ними при виконанні навчально-дослідницької та науково-дослідницької роботи.

Навчально-дослідницька робота студента здійснюється в рамках кожної з навчальних дисциплін, результатом якої є реферати, огляди, звіти, курсові роботи, випускні кваліфікаційні роботи.

Якими б досконалими не були навчальні плани, які б раціональні форми організації навчального процесу вони не передбачали, але дійсна наукова творчість студента можлива лише тоді, коли вона не обмежена рамками навчального розкладу занять.

Ті студенти, які бажають працювати творчо, повинні активно брати участь у науково-дослідницькій роботі кафедри. Форми та направленість науково-дослідницької роботи студентів (НДРС) з кожним роком удосконалюються та розвиваються.

Найбільш поширені форми НДРС спеціальності "міжнародна інформація":

- студентські гуртки;

- наукові семінари;

- олімпіади, в т.ч. міжнародні;

- конкурси студентських наукових робіт;

- участь у виконанні держбюджетних та госпдоговірних науково-дослідних робіт кафедри;

- участь у реалізації міжнародних наукових проектів.

Дві останні форми дають можливість студентам працювати творчо не лише під керівництвом викладача, а й на рівних, сприймаючи їх як своїх старших колег. І внесок студентів у загальні здобутки кафедри, інституту, університету часто буває не меншим, ніж внесок викладачів. Таким чином і формуються лави майбутніх аспірантів, асистентів, працівників НДЧ кафедри.

 

4.3.8. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента

Випускна кваліфікаційна робота бакалавра, спеціаліста або магістра є самостійною, завершеною науковою роботою або методичною розробкою студента, що підводить підсумок набутих ним знань, вмінь та навичок, передбачених відповідною освітньо-професійною програмою підготовки. Так, магістерська робота є завершальним етапом підготовки фахівця-аналітика в галузі інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності, що свідчить про підготовленість випускника до виконання самостійної наукової та викладацької роботи за спеціальністю "Міжнародна інформація".

У випускній кваліфікаційній роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками наукового дослідження, їх практичного застосування в конкретних умовах. В зв'язку з цим робота повинна виконуватись стосовно конкретного об'єкту інформаційно-аналітичної діяльності і містити його науковий аналіз з обґрунтованими пропозиціями щодо розв'язання проблем та задач, які розглядаються в даній роботі.

Виконання випускної кваліфікаційної роботи студента передбачає основні цілі:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за весь період навчання за спеціальністю на відповідному освітньо-кваліфікаційному рівні;

- оволодіння методологією, методиками теоретичного та експериментального дослідження при розв'язанні конкретних міжнародних правових, політичних, економічних та соціальних проблем, пов'язаних з аналізом та розробкою рекомендацій для прийняття відповідних управлінських рішень;

- розвиток навичок пошуку та систематизації інформації, її обробки з застосуванням автоматизованих інформаційних систем та технологій, математичних методів обробки інформації, моделювання та прогнозування;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, а також оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення підготовленості студента для самостійного аналізу та викладу матеріалу, вміння захищати свою роботу перед Державною екзаменаційною комісією.

Випускна кваліфікаційна робота повинна носити проблемний науково-практичний характер, відмінність якого полягає у вмінні аналізувати, досліджувати проблему з допомогою наукових методів, синтезувати та узагальнювати накопичений в процесі аналізу матеріал, розробляти рекомендації на рівні оперативних, тактичних та стратегічних рішень, а також викладати отримані результати у формі наукових і науково-методичних розробок.

На підставі виконаної випускної кваліфікаційної роботи та її захисту Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) оцінює її та приймає рішення про присвоєння автору відповідної кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра з міжнародної інформації.

Тематика випускних кваліфікаційних робіт розробляється та щорічно оновлюється кафедрою міжнародної інформації та кафедрою міжнародних комунікацій і зв’язків з громадськістю з врахуванням замовлень організацій та установ і особливостей поточного стану міжнародних інформаційних, правових, політичних та економічних відносин.

Вибір теми здійснюється студентами самостійно з запропонованого кафедрою переліку або потреб конкретних організацій та установ протягом першого місяця дев'ятого семестру навчання. Студент подає на відповідну кафедру заяву за встановленою формою.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 32; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты