Суб’єкти та об’єкти власності.

Відносини власності виявляються через суб’єкти та об’єкти власності.

Об’єкти власності –це все те, що можна привласнити чи відчужити:

· засоби виробництва в усіх галузях народного господарства;

· нерухомість (будинки і споруди, відокремлені водні об’єкти, багаторічні насадження);

· природні ресурси (земля, її надра, ліси, води);

· предмети особистого споживання та домашнього вжитку;

· інтелектуальна власність;

· культурні та історичні цінності;

· робоча сила.

Суб’єкти власності –це персоніфіковані носії відносин власності:

· окрема особа – людина як носій майнових і немайнових прав та обов’язків;

· юридичні особи – організації, підприємства, установи, об’єднання осіб усіх організаційно-правових форм;

· держава в особі органів державного управління, муніципалітети (органи місцевого управління та самоврядування);

· декілька держав або всі держави планети.

Власність має і правовий аспект, виступаючи як юридична категорія. Юридичний аспект власності реалізується через право власності.

Право власності –це сукупність узаконених державою прав та норм економічних взаємовідносин фізичних і юридичних осіб, які складаються між ними з приводу привласнення й використовування об’єктів власності.

Завдяки цьому економічні відносини власності набувають характеру правовідносин, тобто відносин, учасники яких виступають як носії певних юридичних прав і обов’язків.

Право власності визначається ще з часів римського права трьома основними правочинностями – володіння, користування і розпорядження. Це так звана тріада власності.

Відповідно, повна реалізація прав власності можлива лише за наявності і взаємозв’язку відносин володіння, користування й розпорядження. Суб’єкти, які тимчасово отримують право на володіння і користування чужою власністю (наприклад, орендар) без права розпорядження, не є повними власниками.

Між власністю як економічною і як юридичною категоріями є тісний взаємозв’язок.

Власність як економічна категоріявиражає відносини між людьми з приводу привласнення об’єктів власності й перш за все засобів виробництва та його результатів.

Власність як юридична категоріявідображає законодавче закріплення економічних відносин між фізичними і юридичними особами з приводу володіння, користування й розпорядження об’єктами власності через систему юридичних законів і норм.

Таким чином, власність характеризує діалектичний взаємозв’язок економічних і юридичних відносин, у якому економічні відносини власності є первинними, базисними, а юридичні – вторинними, похідними, оскільки зумовлюються економічними відносинами.