Значення і завдання роботи над вивченням морфемної будови слова

Вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із мор­фемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширення і уточнення словника дітей, оволодіння одним із способів розкриття лексичного зна­чення слова. Під час вивчення цієї теми учні знайомлять­ся із словотворчими засобами. Усе це сприяє розвиткові точного і образного мовлення дітей.

Крім того, оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основи для формування повноцінних навичок правильного письма, адже вивчення цієї теми по­в'язане із засвоєнням найважливіших чергувань української мови: [о,е] з [і], [г, к, х] із [ж, ч, ш] та [з', ц', с'], пра­вопису слів з ненаголошеними голосними й сумнівними при­голосними (нігті, легкий, молотьба], а також префіксів, уживання апострофа після префіксів тощо.

Засвоєння теми «Будова слова» впливає на виховання інтересу до уроків мови, на розвиток лінгвістичних здіб­ностей учнів.

Завдання вивчення морфемної будови слова в початко­вих класах полягає у формуванні в учнів понять: основа, закінчення, корінь, суфікс, префікс, усвідомленні їх ролі, а також у практичному оволодінні морфологічним способом словотвору (без називання термінів), у збагаченні і розши­ренні словника учнів.

Вивчення теми «Будова слова» викликає в учнів певні труднощі. Ці труднощі пов'язані з тим, що діти:

— аналізуючи слова, враховують лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над значенням слів (вода і водити);

— враховуючи семантику слова, його значення, забу­вають про зовнішнє (звукове) оформлення однокореневих слів, а тому помилково вважають однокореневими, скажімо,
слова парк і сад (місце, де ростуть дерева);

— не враховують того, що в коренях слів можливе чер­гування звуків (сніг — сніжок);

— не розрізняють однокореневих слів і форм одного й того самого слова (білий, білити і білий, білого);

— «склеюють» корінь із префіксом (наприклад, якщо для виділення кореня в слові заспів доберуть споріднені слова заспівати, заспівувати, то у них виникає бажання по­милково прийняти за корінь заспів- , при доборі ж інших слів: співати, спів, співак, — корінь буде виділено правильно);

— «склеюють» корінь із суфіксом (наприклад, аналізу­ючи слово робітник, учні можуть дібрати споріднені слова робота, заробіток, робітничий і визначити корінь робот — робіт, добір же слів зароблений, робити, роботящий пере­конує учнів у тому, що -от-, - іт-суфікси, а не частини кореня);

— «склеюють» між собою суфікси (наприклад, визнача­ють у слові слоненятко суфікс -енятк- або -ятк-, насправ­ді ж тут три суфікси — -єн-, -ят-, -к-);

— «склеюють» суфікс і закінчення (наприклад, у слові казка визначають як суфікс -ка).

Отже, вивчаючи морфемну будову слова, вчитель по­винен приділити належну увагу попередженню цих типо­вих учнівських помилок.

Тема «Будова слова» як самостійна починає вивчатися в 2-му класі і закінчується в 3-му. Вона складається з таких основних етапів:

1. Підготовча робота до ознайомлення із смисловими частинами слова, яка полягає у спостереженні за спорід­неними словами, доборі споріднених слів і побудові речень (2 клас).

2. Ознайомлення зі специфікою і роллю морфем (ко­рінь, префікс, суфікс) у слові та з однокореневими (спорід­неними) словами (3 клас).

3. Закріплення і поглиблення знань про морфемну бу­дову слова, які пов'язуються із формуванням правописних і мовленнєвих навичок (3—4 класи).