Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Збирання матеріалу на основі спостережень за дійсністю




Читайте также:
  1. IV. Зміст навчального матеріалу
  2. Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
  3. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  4. Види спостережень
  5. Види спостережень
  6. Викладання нового матеріалу
  7. Добір матеріалу за картиною
  8. Добір матеріалу за текстом
  9. З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу
  10. Застосування, токсикологічна характеристика, методи виділення з біологічного матеріалу і методи аналізу похідних п-амінобензойної кислоти

Прищеплення навичок і умінь збирати факти для висловлювань розпочинаємо із розгляду предметів, спостережень за явищами навколишнього світу. Великий інтерес ви­кликає у дітей ігровий метод. Учитель у «чарівне віконце» поміщає щотижня різні предмети: гілочку клена, гроно горобини, опеньки, айстри — для їх розгляду, виділення їх характерних ознак.

Особлива роль у вихованні культури зору належить екскурсії. Добре продумана і організована екскурсія при­мусить говорити і писати кожного.

Найголовніше — розробка екскурсійного плану. Пла­нуючи хід спостережень, учитель має так організувати показ об'єктів, щоб наступні сприймання зумовлювалися попередніми, враження дітей контрастували, відтінювали одні одних і самі собою вели до висновку. Така цілеспря­мована організація чуттєвого досвіду виробляє у дітей чітку установку на виділення істотного, підказує ідею, план, послідовність, композицію викладу.

Відомо три екскурсійні плани, що передбачають три основні шляхи розгортання теми. Перший шлях — контраст, зміна протилежних вражень: старе (нове) селище, наш парк (гай, озеро, річка) погожої і похмурої днини, година занять у школі і перерва. Чіткість сприймань, вияв­лених силою протиставлення, розташування матеріалу за контрастом, виразність сусідства протилежностей — все це орієнтує на вибір точних деталей, визначає структуру майбутнього висловлювання.

Другий шлях — сходинки вражень, градація їх: від закладки фундамента до закінченого будиночка, від льо­ну до сорочки, від паростка зернятка до колоска, як до нас прийшла книжка, Іграшка. Ряд вражень, які логічно змі­нюють одні одних, диктують чітку послідовність у викладі матеріалу.

Такі спостереження можуть вестися тривалий час, У цьому разі слід занотовувати зібрані факти у щоденнику спостережень. Орієнтиром у оволодінні цим способом роз­гортання теми можуть бути твори «Як у полі сорочка вирос­ла?» (К. Ушинського), «Кінь-огонь» (В. Маяковського), «Звідки стіл прийшов?» (С. Маршака).

Третій екскурсійний план передбачає складання роз­повіді з послідовним розгортанням подій (у ній чітко виді­ляються зав'язка, кульмінація, розв'язка). Цей план найбільш доступний і цікавий для дітей (прихід поїзда чи пароплава як кульмінація дії).



Для спостережень доцільно обирати небагато предметів або подію, яка триває недовго, інакше увага у дітей буде розпорошуватися, і твір, побудований за такими спостере­женнями, може перетворитися на нагромадження фактів і ознак. Учитель визначає також, з якого пункту краще вести спостереження, оскільки сприймання залежить від відстані, з якої ми розглядаємо об'єкт, та його освітлення (наприклад, пропонуємо розглянути озеро здалеку чи зблизька, освітлене сонцем чи оповите туманом).

План спостережень має бути сформульований у вигляді завдань, щоб діти відчули потребу пильно придивитися до навколишнього, помітили поруч дивне і загадкове, яке хо­вається від лінивого ока; як пробуджується від зимового сну ліс, про що дзвенять дощові крапельки, як перемов­ляються між собою мурашки і умудряються підняти тягар набагато більший за себе.

Важливо націлювати не стільки на повноту ознак, скіль­ки на передачу найхарактерніших із них та загального вра­ження від предмета.

Керуючись планом, учитель веде з дітьми бесіду, спря­мовуючи пошуки найбільш чіткого, виразного слова для передачі вражень. Учні роблять у блокнотах стислі заміт­ки або малюють невеличкі ескізи. Відразу після екскурсії колективно складають робочі матеріали, добираючи до кож­ного пункту плану найважливіші для вираження думки слова, словосполучення. Продумують, як об'єднати одну частину з іншою, підшукують варіанти зачину, кінцівки оповідання. Учитель намагається застерегти дітей від за­своєння штампів.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 20; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты