КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
У ВИСЛОВЛЮВАННЯХ РІЗНИК ВИДІВВиконання лексико- і граматико-стилістичних вправ підводить учнів до розуміння, що добір слів, синтаксичних конструкцій зумовлюється комунікативною установкою мовця, яка знаходить своє вираження у темі і основній думці тексту. Вправи, спрямовані на збагачення мовлення лексико-і граматико-стилістичними засобами, передбачають: 1) ознайомлення із суспільно-політичною, абстрактною лексикою, словами узагальненої семантики, близькими і протилежними за змістом, спорідненими, з умотивованим значенням, вжитим у переносному значенні, спостереження за їх сполучуваністю у процесі мовлення; 2) практичне засвоєння словосполучень, у яких учні часто помиляються у формі залежного слова, різних конструкцій простого і складного речень та правильне інтонування їх. Найпоширенішими серед цієї групи вправ є добір видових понять до родового, розкриття значення слів і фразеологізмів з опорою на текст і картину, вибір із даних мовних засобів найбільш влучних, побудова, відновлення, поширення, доповнення, редагування речень з використанням картин і малюнків. Постановка завдань вчить основному — оцінювати та добирати мовні засоби не ізольовано, а у контексті створюваного або аналізованого зв'язного висловлювання. Тому головну увагу зосереджуємо на аналізі вправ, які розвивають в учнів уміння удосконалювати своє мовлення. Воно виявляється у такій творчій формі, як редагування. Ця група вправ має на меті сформувати уміння удосконалювати власні висловлювання, вчить помічати недоречно вжиті слова, граматичні форми чи синтаксичні конструкції, невідповідність висловлювання темі і меті, непослідовність викладу. Такі вправи виконуються на кожному уроці. На одних уроках опрацьовуються помилки одного із типів: інформаційно-змістові, структурно-композицій ні чи стилістичні. На інших уроках діти вчаться давати повний аналіз свого висловлювання і своїх товаришів у єдності змісту, структури й мовного оформлення, їм пропонується п а м я т к а з нагадуванням: 1. Чи відповідає зміст висловлювання заголовку (можливо, пропущено у змісті важливе)? Як підтверджується фактами головна думка? Чи немає у тексті зайвих слів і речень? 2. Чи правильно побудовано текст? Як зв'язані між собою частини тексту і сусідні речення (може, слід щось переставити)? Чи допущено невиправдані повтори, як їх усунути? 3. Як дібрано слова для розкриття теми, які слова вжито недоречно, у невластивому значенні? Чи правильно побудовано речення? 4. Чи цікаво і зрозуміло все викладено? Досвід передових учителів переконує, що доцільно час від часу, скажімо, через місяць, повертатися до раніше написаних творів для їх перегляду і доопрацювання, створювати удосконалені варіанти висловлювань. Важливо вести цілеспрямовані спостереження за творчим зростанням дітей, розвитком їх умінь спостерігати явища природи і суспільства, виділяти їх істотні ознаки, порівнювати, узагальнювати і зв'язно передавати їх мовними засобами. Тут учителеві стане у пригоді «Щоденник спостережень», куди занотовуються влучні вислови дітей протягом усіх років навчання у початкових класах. Це дає можливість порівнювати дитячі висловлювання на ту ж тему, написані у різних класах.
|