Теоретичні основи вибіркового методу.

Основного формою збору інформації з різноманітних питань юриспруденції є державна статистична звітність правоохоронних та інших юридичних установ.

Звітність включає найважливіші показники правової діяльності. Оскільки дійсність швидко змінюється і на актуальні питання від­повіді в офіційній статистичній звітності немає, юридична наука і практика систематично потребують інформації, що відображає цю дійсність. Таку інформацію можна одержати вибірковим спостере­женням.

Методика вибіркового спостереження досконало розроблена математичною статистикою. Воно широко застосовується в різних галузях науки і практики як метод, який в багатьох випадках замінює суцільне вивчення тих чи інших явищ та процесів.

Вибірковий метод відносно простий, економічний, оперативний, надійний і має достатньо визначену точність.

Теорія вибіркового спостереження базується на статистичних закономірностях, які формуються і виявляються в масових явищах та процесах. Ця властивість закономірностей отримала назву закону великих чисел. Математичною основою закону великих чисел є теорія ймовірності.

Вибіркове спостереження– науково обґрунтований вид несуцільного спостереження, при якому обстежується частина одиниць до­сліджуваної сукупності, відібрана за певними правилами, що дає змогу на підставі вибіркових оцінок отримати дані для характерис­тики сукупності в цілому.

Отже, при вибірковому спостереженні обстежується визначена, заздалегідь обумовлена частина сукупності 1/10; 1/20; 1/50 та ін., а результати поширюються на всю сукупність.

Вибіркове спостережен­ня набуло поширення, тому що має ряд переваг порівняно з суціль­ним спостереженням:

• потребує значно менше витрат праці, засобів, коштів, ніж суціль­не спостереження;

• оперативніше за суцільне спостереження;

• дає змогу чіткіше організувати і провести спостереження і цим за­безпечити більш точні результати, ніж при суцільному спостере­женні дуже великої сукупності;

• дає можливість розширити програму спостережень і значно до­повнити дані, отримані в результаті суцільного спостереження;

• може застосовуватися, коли неможливо провести суцільне спосте­реження через великий обсяг сукупності або тому, що в результаті дослідження одиниці спостереження знищуються або псуються.

Причини проведення вибіркового спостереження:

- неможливість суцільного спостереження;

- значні затрати на його виконання;

- стислі терміни обробки даних;

- перевірка результатів суцільного спостереження.

При вибірковому спостереженні мають справу з двома категорія­ми узагальнених показників: відносними і середніми. Відносні вели­чини застосовуються для зведеної характеристики сукупності за аль­тернативними ознаками. Така характеристика дається у вигляді частки тих одиниць сукупності, що мають досліджувану ознаку (час­тка засуджених строком на 5 років і більше; частка засуджених, що мають вищу освіту; частка засуджених, що мають сім’ї і та. ін.). Узагальнюючими характеристиками сукупності за кількісною оз­накою є середні величини.

Уся сукупність одиниць, із яких відбирають певну частину для вибіркового спостереження, називається генеральною сукупністю.Узагальнені показники генеральної сукупності називаються гене­ральними. Частина одиниць, відібраних для вибіркового спостере­ження, називається вибірковою сукупністю,а узагальнені показни­ки – вибірковими.

Але незалежно від того яким чином проводився відбір до сукупності, завжди будуть розбіжності між характеристиками генеральної та вибіркової сукупності, пов’язані із сутністю вибіркового методу.

Відпо­відь на питання, наскільки велика і ймовірна різниця між узагальне­ними генеральними і вибірковими показниками, дає теорія вибірко­вого спостереження, яка базується на законі великих чисел. Закон вели­ких чисел, що випливає з теорії П. Чебишева щодо вибіркового спостереження, можна сформулювати так: з імовірністю, як завгодно близькою до одиниці, можна стверджувати, що при достатньо вели­кій кількості спостережень зведені характеристики вибіркової сукуп­ності як завгодно мало відрізнятимуться від зведених характеристик генеральної сукупності.

Точність результатів вибіркових досліджень багато разів переві­рялась. Ці спостереження підтвердили, що результати досліджень, проведених вибірковим методом, дають досить точне уявлення про досліджувану сукупність і широко застосовуються на практиці.