Сучасна економічна теорія: нові тенденції розвитку

1.1. Мета і завдання навчальної дисципліни "Історія економіки та економічної думки"

Історія економіки та економічної думки як навчальна дисципліна - це навчальний курс, у процесі якого студенти оволодівають історико-економічними знаннями.

Мета вивчення дисципліни (плакат 3-4):

– оволодіння теоретичними знаннями з історії економіки на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; формування системи знань з порівняльного історико-економічного аналізу моделей розвитку світового господарства;

– ознайомлення з вітчизняним і зарубіжним господарським досвідом минулих поколінь у різних країнах та різні епохи. Предметом уваги є вивчення процесу становлення, розвитку та функціонування ринкової економіки для розуміння сучасної практики соціально-економічної трансформації України, формування наукового підходу до вироблення української моделі переходу до ринкового господарства;

– формування у студентів системного бачення розвитку економічної думки та методології економічної науки, навичок виявлення найбільш суттєвих положень у структурі наукового дискусу базових наукових течій та сучасних економічних теорій;

– формування принципів економічного мислення, надання йому реалізму, історизму та масштабності; сприяння підвищенню соціальної активності майбутнього спеціаліста національної економіки України;

– вдосконалення вмінь студентів щодо оволодіння методикою усних виступів і повідомлень, дискусій, письмового викладу матеріалу, захисту реферативних і пошукових робіт.

Мета передбачає у свою чергу виконання таких завдань (плакат 5-6):

– висвітлення цілісного бачення історії економіки, знань про зміну форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін, зв'язку сучасних господарських форм та їх історичних аналогів, економічної політики з господарським досвідом попередніх поколінь;

– систематизацію історико-економічної інформації, втіленої в економічних уявленнях, шляхом використання методу історико-економічного аналізу процесів і явищ економічного життя суспільства в його історичному, альтернативному (багатоваріантному) розвитку, дослідження довготривалих процесів розвитку, розкриття причинно-наслідкових зв'язків;

– поглиблення та обґрунтування знань з економічної теорії, перевірка істинності економічних теорій, використання синтезу історико-економічних і теоретичних знань;

– забезпечення реалізації функцій економічної історії, формування стратегічного та оперативного фахового світогляду.

Зважаючи на поставлені мету та завдання дисципліни, студенти повинні: а) знати (плакат 7-8):

– зміст робочої програми, предмет і періодизацію, понятійний апарат історії економіки та економічної думки, її значення в системі економічних наук;

– сутність, основні характеристики типів економічних систем у контексті цивілізаційного процесу та залежно від різних критеріїв класифікації;

– головні напрями та школи економічної думки, в яких знайшли відображення процеси господарського розвитку суспільств Європейської цивілізації;

– історичний розвиток типів і моделей економічних систем, їх структурних підсистем та елементів на різних економічних рівнях і на прикладі провідних країн світу (Велика Британія, Франція, Німеччина, США, Японія) й України з урахуванням чинників політичної, соціальної та духовної сфер суспільного життя, його відображення в економічній літературі;

– історію сфер і галузей національної економіки, економічних інститутів і процесів;

– економічну політику провідних держав на різних етапах історичного розвитку, історичний досвід соціально-економічних реформ;

– історію міжнародної економіки як системи світового господарства та міжнародних економічних відносин;

– історію економіки України в контексті європейського та світового цивілізаційного процесу;

б ) студенти повинні вміти: (плакат 9-10)

– систематизувати, узагальнити, критично осмислити та адекватно оцінити нагромаджений зарубіжний та вітчизняний історико-економічний досвід;

– використовувати здобуті знання при вивченні інших економічних дисциплін, у практичній діяльності, для аналізу сучасної економіки, визначення історичного походження і причинно-наслідкового механізму сучасних економічно-соціальних проблем України та світового економічного розвитку;

– оцінювати наукову довершеність та внесок у розвиток економічної науки різних шкіл та напрямків економічної думки;

– аналізувати економічний розвиток як результат взаємодії з політичними, соціальними та духовними чинниками, наукову літературу, статистичну інформацію.

1.2. Предмет, об’єкт, методи та форми історико-економічних досліджень (плакат 11)

Історія економічних учень вивчає історичний процес виникнення, розвитку і зміни систем економічних поглядів.

Предметом історії економіки та економічної думки є (плакат 11-12):

– становлення, функціонування та розвиток економіки у процесі історичної еволюції на мікро-, мезо-, макро- і глобальному рівнях; конкретні форми становлення, розвитку і функціонування економічних систем у різні історичні епохи з урахуванням національних, природних, політичних, духовних та інших особливостей конкретних країн, їх угруповань, міжнародної економіки, системоутворювальні зв'язки економічних систем;

– системний погляд на історичний процес виникнення, розвитку, змагання та зміни економічної думки, закономірності її еволюції та роль в розвитку цивілізацій; етапні внески видатних особистостей, основних шкіл, течій та напрямів; аналіз фундаментальної бази хрестоматійних позицій економічної науки та сучасних економічних вчень; адекватність, повнота та достовірність теоретичного відображення закономірностей перебігу господарських процесів на певному етапі історичного розвитку;

– встановлення та дослідження методологічних засад історико-економічного аналізу, еволюції методів пізнання економічної дійсності.

Об’єктом вивчення дисципліни (плакат 13) є розвиток економічної науки як особливої системи знань від зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів до сучасних економічних концепцій.

В історико-економічних дослідженнях застосовуються як загальні (спостереження, статистичний аналіз, економічний аналіз), так і специфічні методи. (плакат 14)

До специфічних методів дослідження відносять:

• історичний або хронологічний метод – полягає у розгляді ідей і теорій у порядку їх виникнення, передбачає аналіз соціально-економічних умов, в яких формувалися певні погляди та ідеї;

• логічний метод – полягає у дослідженні еволюції певної теорії;

• територіальний метод – передбачає насамперед дослідження історії економічної думки в певних країнах;

• мотиваційний метод (класовий підхід) – ґрунтується на підпорядкуванні аналізу економічної думки економічній мотивації певних соціальних груп.

Кожен з методів має свої переваги і недоліки й застосовується залежно від того, які цілі ставить перед собою дослідник.