Історичні аспекти розвитку банківської системи України

Банки є найстарішими і найпоширенішими кредитними установами, що виконують для своїх клієнтів такі операції, як ведення депозитних рахунків, безготівкове перерахування коштів, збереження заощаджень, видача кредитів тощо. Тому вони завжди мали і матимуть велике значення для розвитку економіки держави.

Питаннями історичних аспектів розвитку грошово-кредитної системи України останніми роками займались ряд науковців. Так, Н.І. Гребеник виділяє три етапи розвитку грошово-кредитної системи України (І етап – 1991-1995 рр.; ІІ –1996-1999 рр.; ІІІ етап – 2000-2006 рр). При цьому увага акцентується переважно на зміні концепцій грошової системи, розвитку саме монетарної сфери.

У монографії І.О. Лютого“Грошово-кредитна політика в умовах перехідної економіки” виділено такі етапи формування банківської системи України:

1. Перший етап (1991-1992 рр.) НБУ починає перереєстрацію комерційних банків, які були зареєстровані Держбанком СРСР. Акціонуються державні банки, відбувається процес перетворення державних спеціалізованих банків на комерційні. “Із 2 жовтня 1991 р.

Національний банк починає перереєстрацію комерційних банків України, які були зареєстровані Державним банком СРСР. У цей самий період галузевий капітал, тобто частина капіталу, вкладеного в комерційні банки різними державними установами, поступово зливається з капіталом спільних і малих підприємств, акціонерних товариств. Державні банки Промінвестбанк СРСР, Агропромбанк, Укрсоцбанк акціонуються, а вірніше приватизуються персоналом банків і основними клієнтами. Процес приватизації державного майна швидко і без застережень проходить у банківській сфері”.

2. Другий етап (1992-1993 рр.). З’являються банки “нової хвилі” − Аваль, Інко, Відродження, Трансбанк, ПриватБанк. У цей самий період починається масове створення дрібних банків, які при невеликих капіталах заробляли гроші на інфляційних процесах. Кінець 1992 р. – 133 банки, 1993 р. – 211, на кінець 1995 р. – 230 банків.

3. Третій етап (1994-1996 рр.) Припинилися інфляційні процеси і запроваджена система регулювання діяльності банків (1994 р. – ліквідовано 11 банків, 1995 р. – 20, 1996 р. – 45 банків). Відкриваються представництва іноземних банків, близько 70 банків змінили власників. Водночас немає єдиної концепції становлення і розвитку банківської системи.

4. Четвертий етап (1996-1998 рр.) Відбувається стабілізація банківської системи, посилення контролю і запровадження національної валюти – гривні. Г.Т. Карчева виділяє чотири етапи в історії розвитку банківської системи України виходячи з макроекономічної ситуації, грошово-кредитної політики, фінансового стану банків. Отже, єдиної точки зору стосовно еволюційних етапів грошово-кредитної системи України немає.

Погоджуючись із таким визначенням етапів створення і розвитку банківської системи України І.О. Лютого І.І. Д’яконова доповнює їх (табл. 7.1):

по-перше, етапом створення прототипу системи українських комерційних банків у складі банківської системи СРСР (1988-1990 рр.);

по-друге, етапом розвитку банківської системи України в умовах стабілізації та розвитку економіки (2000 р. – до сьогодення).

Таблиця 7.1. Етапи створення і розвитку банківської системи України