Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поводження в організмі.




Читайте также:
  1. Лекція 7 Термічні методи поводження з відходами
  2. Лекція 9-11 Комплексні методи поводження з відходами
  3. Леція 8 Біологічні методи поводження з відходами
  4. Поведінка в організмі.
  5. Поведінка в організмі.
  6. Поводження в організмі.

Препарати всмоктуються в шлунку і тонкому кишковику. Механізм всмоктування - проста дифузія. Потрапляючи в кров, похідні 1,4-бенздіазепіну на 80-95 % зв'язуються з білками плазми.

Максимальна концентрація в крові при введенні через рот досягається через 2-5 годин після введення терапевтичних доз препаратів. Далі концентрація їх у крові зберігається протягом 2-х годин на одному рівні, після чого починає повільно знижуватися.

Найбільший вміст похідних 1,4-бенздіазепіну відзначається в РКТ, тканинах мозку, печінки і нирках.

Метаболізм препаратів протікає в печінці.

Виводяться бенздіазепіни, в основному нирками у вигляді нативних сполук метаболітів.

Направлений хіміко-токсикологічний аналіз на похідні 1,4-бенздіазепіну проводять відповідно до схеми:

Об'єкти дослідження - шлунок і тонкий кишковик із вмістом, головний мозок, печінка, нирки, кров, сеча.

Аналіз біологічного матеріалу на похідні 1,4-бенздіазепіну і їх метаболіти виконується за 2-ма напрямками:

1 напрямок - за продуктами гідролізу 2-амінобензофенонами (метод Б.Н.Ізотова)

2 напрямок - за вмістом в об'єктах дослідження нативних сполук разом з метаболітами.

Переваги дослідження похідних 1,4-бенздіазепину по продуктах гідролізу - 2-амінобензофенонам складається в можливості сумарно визначити нативние сполуки і метаболіти. При проведенні аналізу по 1 напрямку йому надається від’ємне судово-хімічне значення. При позитивному результаті необхідно продовжувати дослідження по 2 напрямку (по нативній сполуці і метаболітам), що дозволяє більш точно встановити природу отрути (особливо при наявності хлордіазепоксиду й оксазепаму, що мають ряд загальних метаболітів і гідролизуются до 2-аміно-5-хлорбензофенона).

 

Ізолювання по 1 напрямку (метод Б.Н.Ізотова) проводиться після

деструкції гомогенізату органа 6 М розчином хлористоводневої кислоти. В результаті гідролізу об'єкта в колбі зі зворотним холодильником на гліцериновій бані (t 140-145°С) протягом 60 хвилин відбувається руйнування зв'язку білок - отрута і розрив азепінового циклу нативних отрут з утворенням бензофенонів.

Гідролізат очищують центрифугуванням і фільтруванням. Враховуючи, що бензофенони характеризуються основними властивостями, їх переводять в іонізований стан при підлужуванні водної фази розчином NaOH і екстрагують сумішшю хлороформ-пентанол (9:1)



Ізолювання по 1 напрямку може проводитися полярними розчинниками (за методами А.А. Васильєвої - водою, підкисленою оксалатною кислотою, Стаса-Отто - спиртом, підкисленим оксалатною кислотою).

Похідні 1,4-бенздіазепину екстрагують хлороформом з водної фази при рН 2-4 і рН 9-10 (або сорбують на полімерних сорбентах з наступним елююванням хлороформом). Після видалення opганічної фази залишок розчиняють у 6 М НCl і проводять гідроліз при 1200 С 20хв.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 14; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты