Негативні явища, викликані діяльністю людини

Озонова діра – озон, це алотропна модифікація кисню (О₃), захищає все живе на землі від надмірної сонячної радіації. Шар озону знаходиться на висоті 45 – 60 км. Під впливом шкідливих речовин (фреонів, оксидів азоту, парів хлору) озон перетворюється на кисень, проходить руйнація озонового шару.

Парниковий ефект – викликається збільшенням вмісту вуглекислого газу в повітрі (спалювання великої кількості палива, знищення лісів, за останні 120 років вміст вуглекислого газу збільшився в 17 разів). В атмосфері СО₂ діє, як скло в теплиці – пропускає сонячну радіацію на земну поверхню, де вона перетворюється в теплову енергію, а вже тепло вуглекислий газ не пропускає, таким чином проходить підвищення температури повітря (проблема глобального потепління ). Модель парникового ефекту – планета Венера – вуглекислий газ основна складова частина її атмосфери, за рахунок цього поверхня Венери розжарена до 500 ⁰С.

Кислотні дощі – оксиди азоту, сірки, пари хлору, які потрапляють у повітря, поєднуються з водяною парою атмосфери, утворюючі кислоти, які попадають на земну поверхню разом з опадами (кислотні дощі та сніги).

Кислотні опади дуже небезпечні для всього живого – зниження врожайності сільськогосподарських культур, загибель лісів (кедр, бук, тис дуже чутливі до кислотних дощів), отруєння води в водоймах (загибель риби водоплаваючих птахів, комах), прискорення руйнування мармурових та вапнякових споруд, збільшення хвороб людей.

Мал. 2. Схема утворення кислотних дощів

Смог – хмара шкідливих газів. Смоги найчастіше утворюються на промисловими центрами, в низині, в безвітряну погоду. 1952 рік – Лондон – безвітряна, морозна погода, активна робота котелень (спалювання мазуту, вугілля), це призвело до утворення “чорного смогу”, загинуло біля 4 тисяч чоловік. Особливо небезпечний смог для людей з захворюваннями дихальних шляхів .

Радіаційне забруднення – радіація, яку випромінюють промислові об’єкти, перевищує природній фон, призводить до генетичних змін. Природна радіоактивність атмосфери, дуже мала, але вона різко збільшується при радіоактивних забрудненнях. Починаючи з 50 років, коли СРСР, Англія, Франція, США, Китай та інші держави почали випробовування ядерної зброї, всі екологічні сфери почали набувати радіоактивність. Експлуатація атомних електростанцій в світі також пов’язана з викидами радіоактивних речовин в атмосферу. Величезним джерелом радіоактивного забруднення був вибух ядерного реактора на Чорнобильські АЕС в 1986 році. В результаті цієї аварії в атмосферу надійшло 77 кг радіоактивних речовин, що відповідає випроміненню в 1019 Бк (бекерель – стандартна міжнародна одиниця радіоактивності, рівна одному розпаду за секунду) або 50 млн. Кі (кюрі – традиційна одиниця виміру радіоактивності, дорівнює радіоактивності одного грама чистого радію-226). У нижніх шарах атмосфери вітер розніс радіонукліди на захід від Чорнобиля, в середніх шарах атмосфери на Білорусію та Скандинавію, а у верхніх шарах на Китай, Японію і США. Із загального радіонуклідного викиду в Україну потрапило 25%. Білорусію – 70%. Росію та інші країни – 5%.

В Україні від наслідків Чорнобильської аварії постраждало 2,5 млн. людей, які проживають в 11 областях. В Білорусії вражена територія 40 тис км² на якій проживало 2,2 млн. людей. В Україні в межі вираженого забруднення опинилось 169 населених пунктів і два міста – Чорнобиль і Прип’ять. Радіоактивне забруднення атмосфери створило радіоактивні опади, які викликали забруднення грунтів, води океанів та морів. В межах України забруднено 43,4 тис. км² цінних сільськогосподарських угідь, лісів. Виникла глобальна проблема радіоактивного забруднення грунтів, отримання продукції небезпечної для споживання.