Процес розробки стратегії страхової організації.

Формування стратегії страхової компанії можна представити як послідовність наступних кроків:

1)Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища;

2) Виділення основних бізнес-процесів;

3) Визначення місій та цілей;

4) Розробка системи показників оцінки;

5) Розробка стратегії – а) план дій по кожному з основних бізнес-процесів; б) зведення окремих планів у єдиний майстер-план (стратегію)

В діяльності страхової компанії можна виділити декілька основних напрямків роботи або бізнес-процесів. Тобто, сукупностей однорідних операцій які слід виконати для того, щоб страхова компанія могла надавати якісні страхові послуги та ефективно функціонувати. Визначивши ці сфери діяльності (бізнес-процеси), описавши їх та знайшовши найоптимальніші методи їх виконання можна значно підвищити ефективність роботи компанії в цілому. Відповідно, і формування стратегії страхової компанії має проходити шляхом постановки цілей по кожному з основних бізнес-процесів та розробки комплексу дій по досягненню цих цілей. Також необхідно забезпечити узгодженість як цілей кожного з бізнес-процесів та і комплексів дій у кожному з бізнес-процесів.

Основними бізнес-процесами страхової компанії є: продажі або залучення нових страхувальників (організація агентської мережі, власних офісів, представництв, управління збутом); перестрахування; врегулювання збитків; андеррайтинг; розміщення страхових резервів, управління фінансовою діяльністю; підтримуючи функції (транспортний відділ, служба безпеки, юридичний відділ, тощо). Серед підтримуючих функцій слід особливо виділити: методологію страхової діяльності та актуарні розрахунки.

Бізнес-процеси значно відрізняються у різних страхових компаній. Наприклад, якщо ми візьмемо три страхові компанії, одна з яких спеціалізується на страхуванні авіаційних ризиків, друга є дочірньою структурою великого банку та переважно страхує ризики цього банку, та третю, як спеціалізується на наданні послуг страхування населенню через власну розгалужену мережу представництв, то бізнес процеси у всіх цих компаній будуть зовсім різними та їх важливість для самої компанії теж буде різною. Наприклад, для першою страхової компанії найважливішими будуть договори перестрахування; для другої важливі андеррайтинг та врегулювання збитків, а для третьої всі основні бізнес-процеси будуть мати приблизно однакове значення.

Таким чином, формування стратегії страхової компанії можна представити як процес розробки комплексу дій по вирішенню проблем, що існують у кожному бізнес-процесі та подальшому його вдосконаленні. Окремі плани мають бути погоджені один з одним та мають бути зведені у єдиний майстер-план, якій і називається стратегією. Подальші кроки у напрямку розробки проблем стратегічного менеджменту страхових компаній можуть бути спрямовані на визначення основних джерел конкурентних переваг страхових компаній та розробку інструментарію формування стратегії страховика. Такій інструментарій може включати в себе розробку загальних принципів та моделей оптимізації ключових бізнес-процесів страхової компанії, які мають враховувати специфіку страхового бізнесу.

кладовими стратегічного менеджменту є, зокрема, місія організації, аналіз та діагностика, прогноз, цілі організації, стратегії, плани.

Місія компанії– головна мета, яка визначає причину існування організації, в т. ч. і страхового спрямування. Правильне визначення місії є надзвичайно важливим, оскільки від цього залежить статус і структура організації, її потреба в ресурсах, орієнтація на певні продукти (послуги) та ринки збуту. На Заході визначилися з своєю місією практичні всі підприємства від гігантів до дрібних фірм. Зміст місії оприлюднюється написами на стінах офісу, зазначається на сайтах і прес-релізах компаній.

Місія корпоративна - елемент стратегії страховика, що відображає існуючу на ринку можливість задовольняти конкретний вид потреб, надаючи певний вид послуг для тієї чи іншої категорії споживачів в умовах конкурентної боротьби з конкретною групою надавачів аналогічних послуг. Місія - це філософія існування компанії. Вона визначає статус підприємства, принципи роботи, формулює найбільш важливі риси конкретної страхової компанії. Місія має свідчити про призначення компанії, її корисність для юридичних і фізичних осіб, колективу співробітників страховика.

Зараз не існує якого не будь стандарту на визначення місії. Центральним є відповідь на питання, яка головна мета компанії? Місія не повинна підпорядковуватися сучасному стану страховика. Вона має бути орієнтована на майбутн, показувати, що в наслідок наполегливої роботи компанія спроможна досягти. Як правило, при формулюванні місії не прийнято акцентувати увагу на отриманні прибутку страховиком.

Визначення місії повинно враховувати цілі та завдання компанії з огляду забезпечення надання страховиком основних послуг.

У місії компанії виділяють кредо та образ.

У кредо страховики формулюють загальні норми поведінки організації, які визначають взаємовідносини з співробітниками, акціонерами, об’єднаннями та клієнтами (страхувальниками), страховими посередниками, органами державної влади, фінансово-кредитними установами. При цьому страховики прагнуть використати уже набутий передовий вітчизняний і світовий досвід вирішення відповідних питань.

Образ компанії відображає в узагальненому виді сутність цілей страховика. Вони повинні бути сформульовані дуже стисло ( рекомендується не більше 40 слів), логічно, послідовно, з застосуванням зрозумілої для широких мас термінології.

Місія, як і стратегія в цілому, не може бути безстроковою. Її життєвий цикл зумовлюється приоритетними завданнями, які стоять перед організацією. Вважають, що місію кожні 3-5 років варто уточнювати.

Визначена головна мета сприяє підвищенню ефективності роботи компанії лише тоді, коли вона досяжна. Мета, що ґрунтується на завищених вимогах і не враховує можливостей організації, може призвести до катастрофічних наслідків.

Цілі – це конкретизація місії організації у формі, яка доступна для управління їх реалізацією. Для цілей характерно: - чітка орієнтація на визначений період часу; - конкретність і можливість вимірювання; - погодженість з іншими цілями; - адресність і контрольованість.

Цілі і задачі – це ланка яка займає щільне місце між стратегічним і оперативним плануванням. Задачі повинні ґрунтуватись на ключових показниках інтересів акціонерів компанії.

До задач компанії відносяться: - Збільшення продажу страхових послуг, які мають кількісний вираз і є індикаторами успіху; - забезпечення своєчасних розрахунків за належними страховими виплатами; - досягнення найбільш ефективного інвестування тимчасово вільних грошових коштів компанії.

Завдання традиційно орієнтовані на проект, що потребує одного або двох і більше років для вирішення.

Основними бізнес-процесами страхової компанії є: продажі або залучення нових страхувальників (організація агентської мережі, власних офісів, представництв, управління збутом); перестрахування; врегулювання збитків; андеррайтинг; розміщення страхових резервів, управління фінансовою діяльністю; підтримуючи функції (транспортний відділ, служба безпеки, юридичний відділ, тощо). Серед підтримуючих функцій слід особливо виділити: методологію страхової діяльності та актуарні розрахунки.

Бізнес-процеси значно відрізняються у різних страхових компаній. Наприклад, якщо ми візьмемо три страхові компанії, одна з яких спеціалізується на страхуванні авіаційних ризиків, друга є дочірньою структурою великого банку та переважно страхує ризики цього банку, та третю, як спеціалізується на наданні послуг страхування населенню через власну розгалужену мережу представництв, то бізнес процеси у всіх цих компаній будуть зовсім різними та їх важливість для самої компанії теж буде різною. Наприклад, для першою страхової компанії найважливішими будуть договори перестрахування; для другої важливі андеррайтинг та врегулювання збитків, а для третьої всі основні бізнес-процеси будуть мати приблизно однакове значення.

4.Бізнес-план: структура та характеристика його окремих розділів.

Надзвичайно важливе значення для ефективної реалізації стратегії страховика має бізнес-план. Його мета — конкретизувати діяльність компанії на найближчу перспективу (3 – 5 років) згідно з потребами ринку і можливостями мобілізації для цього відповідних ресур­сів. На жаль, і досі бізнес-плани у страхових компаніях ще не посіли належного місця.

Наявність грамотно складеного бізнес-плану допомагає керівникам досконало вивчати перспективи розвитку компанії, дозволяє здійснювати чіткішу координацію зусиль, спрямованих на досягнення мети, визначає систему показників, необхідних для контролю за діяльністю компанії, готує компанію до можливих змін у ринковій ситуації, чітко формулює обов’язки відповідальних осіб. Бізнес-план дає відповідь на запитання, який капітал потрібний для розвитку компанії в масштабах визначеної мети і яка очікується ефективність його використання.

Структура бізнес-плану. Будь-яка пропонована форма бізнес-плану дає лише загальну уяву про цей документ. Кожний бізнес має свої особливості. Звідси висновок про те, що не може існувати "стандартного" плану, придатного у всіх випадках. Завжди потрібно пам’ятати, що бізнес-план не повинен бути великим за обсягом (20-30ст.).

Наведена послідовність складання і зміст статей бізнес-плану є примірними. Як правило, документ починають читати з резюме, яке може з’явитися лише після опрацювання всіх складових плану.

Резюме має містити чіткі відповіді на такі вузлові питання: Мета плану; Потреба у фінансових ресурсах і для яких цілей; Короткий опис бізнесу і цільового споживача страхових послуг;Що робить бізнес конкретної компанії несхожим на бізнес конкурентів? Що повинно викликати довіру до компанії (звіти, кваліфікованість персоналу, відгуки у пресі, перемоги в конкурсах тощо) ?Витяги з основних фінансових пропозицій.

Мета і задачі :Аналіз запропонованої ідеї; Основні напрямки діяльності і мета компанії; Характеристика страхової галузі ( ринку).

Страхові послуги Опис послуг і їх призначення;Якісні відмінності, унікальність послуг, які здатна надати компанія; Наявність кваліфікованого персоналу для визначеного бізнесу;Ліцензії на здійснення певних видів страхування;Майбутній потенціал компанії з врахуванням отримання необхідних інвестицій;

Аналіз ринку:Споживачі страхових послуг ( потенційні страхувальники); Конкуренти страховика (їх сильні і слабкі сторони);Основні сегменти ринку;Обсяг ринку страхових послуг і можливості його росту; Визначення частки компанії на ринку; Оцінка можливого впливу конкуренції.

План маркетингу:основні характеристики страхових послуг у порівнянні з запропонованими конкуруючими компаніями;Цінова політика. Канали поширення страхових послуг ( тактика продажу). Методи стимулювання продажів. Рекламна стратегія страховика.План матеріального забезпечення діяльності компанії:Розташування приміщень; Необхідне технічне забезпечення ( комп’ютерна та інша офісна техніка, транспортні засоби).Джерела надходження (придбання) необхідних матеріальних засобів.

Після складання фінансової таблиці варто зробити висновок про фінансове забезпечення проекту. Інвесторів може цікавити як будуть витрачатися потрібні кошти.

Опрацювання бізнес-плану страховика залежить від того чи мова йде про створення нової компанії, чи її розширення, або запровадження продажу нової послуги.

Бізнес-план може бути опрацьований фахівцями страхової компанії або зовнішнім виконавцем (консалтинговою фірмою, науково-дослідною установою тощо). У другому випадку відповідальні працівники компанії вивільняються від складної і трудомісткої роботи ( за складання бізнес-плану потрібно витратити до 400 годин висококваліфікованої праці), але при цьому компанія несе й певні втрати. По-перше, менеджери компанії усуваються від можливості глибоко усвідомити всі фактори, які визначають ті чи інші показники, що необхідно знати для подальшої оцінки відхилень від плану. По-друге, опрацювання бізнес-плану зовнішнім виконавцем веде до можливості розголошення цінної інформації, можливої її використання конкурентами.

Опрацювання бізнес-плану варто здійснювати в послідовності визначеній структурою цього документу. Але це не є правилом, так потрібно опрацьовувати усі розділи плану.

Мета і задачі бізнес-плану. Тут потрібно навести аналіз ідеї. Слід пам’ятати про ієрархію планування. План повинен розкривати заявлені цілі і задачі страхової компанії.

Аналіз перспективності ідеї ( swot-аналіз). Цей аналіз також називають ситуаційним аналізом. Сильні і слабкі сторони ідеї - це ті характеристики ідеї, що можуть бути проконтрольовані страховиком і на які він може зробити вплив. Вони звичайно відносяться до дійсного часу. Тут необхідно розглянути наступні чинники:

організаційні (організаційно-правова форма, наявність приміщень власних чи орендованих);

маркетингові (місце розташування, маркетинговий комплекс, ринок, його сегмент; конкуренти: чим послуги будуть відрізнятися від запропонованих конкурентами);

технічні (основні засоби, інформаційні ресурси);

фінансові (наявність власних коштів і страхових резервів, можливості нарощування фінансових ресурсів);

кадрові (навички і професійні недоліки, наскільки ідея відповідає знанням і умінням, можливостям пристосування персоналу компанії до нових завдань).

Можливості і ризики - це ті характеристики, що знаходяться поза контролем страховика і можуть уплинути на результат у майбутньому. Тут необхідно врахувати такі чинники:

економічне середовище (державна підтримка розвитку страхування, податкове законодавство, динаміка платоспроможності населення, рівень інфляції);

політичне середовище;

соціально-культурне середовище;

технологічне середовище (наприклад, стан засобів отримання, опрацювання і передачі інформації );

демографічне середовище (наприклад, вплив збільшення питомої ваги населення пенсійного віку, питомої ваги працівників з заробітком менше прожиткового мінімуму).

Необхідно проаналізувати чинники, що зумовили появу ідеї і її привабливість. Варто також з’ясувати як ці чинники будуть впливати надалі?

Успіх у бізнесі у значній мірі залежить від наступного:

Розуміння стану справ на даний момент;

Чіткої уяви того рівня, якого компанія збираєтеся досягти;

Якісного планування процесу переходу з одного стану в інший.

Проаналізувавши й оцінивши ідею страховик визначає свій стан (сильні і слабкі сторони, можливості і небезпеки) на даний момент.

Аналіз ринку. Найбільш геніальні технології виявляються марними, якщо на них немає споживачів. Вивчення ринку - одна з головних проблем особливо продажу нових страхових продуктів. Цей підрозділ бізнес-плану часто є найбільш важким для написання.

Управлінський персонал . Варто ще раз нагадати, що , бізнес-план є одним з вирішальних документів на підставі якого визначаються можливості отримання інвестицій для створення або подальшого розвитку страховика. Інвесторів цікавлять конкретні керівні особи, які здатні перетворити бізнес-план в реальність. Тому цей розділ є одним з найважливіших. Він повинен пояснити, яким чином організований „мозок” страховика і дати характеристику ключовим посадовим особам. Тут повинні бути представлені дані про партнерів, їхні можливості і досвід.

Фінансовий план (бюджет). Він повинний містити в собі: прогноз обсягів продажів; обсяг можливих витрат; результат від інвестування тимчасово вільних коштів; оцінки прибутку і збитків; напрямок витрачання прибутку.

Резюме. Як зазначалося готовий бізнес-план повинен читатися починаючи з висновків. Вони повинні бути підготовлені як наслідок опрацювання всіх попередніх розділів. Висновки повинні бути короткими - не більш 1-2 сторінок. Резюме - це самостійний рекламний документ, тому що в ньому містяться основні положення усього бізнес - плану. Це буде єдина частина, яку будуть читати більшість потенційних інвесторів чи інших зацікавлених осіб. Опрацьований бізнес-план розглядається керівництвом компанії і затверджується правлінням або іншим уповноваженим органом.