КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ЗАНЯТТЯ №18Тема:Декорування по сирому напівфабрикату. Мета:Ознайомитися з видами декорування виробів. Пояснити:різницюд між надплощинним і заглибленим декоруванням. Тип заняття:лекція. Література:Акунова Л.Ф. Материаловедение и технология производства художественных керамических изделий. Глава 7.3;
План лекції. 1. Призначення декорування. 2. Рельєфне декорування поверхні. 3. Створення складної моделі з рельєфами. 4. Способи декорування виробів по сирому напівфабрикату.
1.Декорування є важливим етапом в загальному циклі технологічного процеса по виготовленню художніх керамічних виробів. Воно надає виробам закінченого вигляду, їх художня довершеність в багато чому залежить від способу декора та техніки його виконання. Декорування може бути підглазурним, коли його наносять на виріб перед глазуруванням, і надглазурним, коли декорують випалені вироби, а потім фарбу закріплюють спеціальним випалом при 720 – 850 С (а деякі фарби 555 – 600 0С). Декорування керамічних виробів можна вести, як живописним, так і скульптурним методом. До живописного відносять розпис виробів, а також нанесення на них суцільних або часткових декоративних покрить керамічними фарбами, поливами, ангобами, люстрами, емалями. Всеможливі живописні обробки в залежності від способу їх нанесення на вироби розділяють на ручні (розпис пензлем або пером „від руки”), механічні (аерографія, деколькоманія, печать, штамп, шовкографія, фотокераміка) та комбіновані (поєднання ручного з механічним). 2. Скульптурні методи включають: рельєф, контррельєф, ажур. Сюди ж відносять малу пластику (обємну скульптуру малих форм). Найбільш розповсюдженим способом декору керамічних виробів є рельєфний та контррельєфний малюнки. Під рельєфами розуміють любе випукле зображення, яке підвищується над поверхнею матеріалу, або зображення, вдавлене в товщу матеріала (контррельєф). Контррельєфи частіше всього виконують ліпкою або точінням і рідше литтям. До випуклих зображень відносяться барельєфи (низький рельєф) і горельєфи (високий рельєф). Горельєфи виступають над площиною основної частини виробу більше, ніж на половину свого обєму. Рельєфні малюнки, покриті кольоровою або безкольоровою поливою, створюють гру бликів та тіней. Фарфор та фаянс часто прикрашують рельєфами. Техніка створення рельєфа на фарфоровому матеріалі в силу його невисокої пластичності зводиться до отримання в самій гіпсовій формі негативного рельєфа, тобто контрельєфа. Рельєфи утворюються на фарфоровому виробі в результаті формування цього виробу в гіпсових формах, на внутрішній стороні яких є контррельєфні зображення. При створенні живописного рельєфу в поглиблення форми (що відтворюють негативний малюнок) за допомогою шпателя або пензля вводять відповідну кольорову масу, після чого форму заповнюють основною масою, яка створює фон виробу. Таким чином при розємі гіпсової форми оголюється виріб з однотонної маси з нанесеним на нього рельєфним кольоровим малюнком. При відливці в гіпсовій формі корпуса виробу і рельєфного кольору в випадку неохідності можна провести промазку (суцільне покриття рельєфа фарбою) або пестріння рельєфа (розробка окремих частин рельєфа, що виділяються). 3. Модель створюється з мякого матеріалу звичайно з глини. Для цього в відповідності з проектом проводять витягування на гончарному крузі із глиняної маси основного корпусу. Коли вирід трошки підвялиться (набуде коржеподібного стану), його оправляють за допомогою клюшки з метою надання більш чіткого силуету. Користуючись олівцем, розмічують контури, на які буде нанесений декор. За допомогою циркуля знімають верхній та нижню межу орнаментного фону по вертикальному направленню основного корпуса, і встановивши останній на гончарний круг, повільно його повертають, приставляючи олівець почергово до відміченим циркулем крапкам. Циркулем вимірюють по проекту відстань між вузловими крапками орнамента і переносять їх на модель. 4. Декор звязаний з хімічним обробітком (зафарбовування матеріала). Для зафарбовування фарфорового і фаянсового матеріала в процесі помелу в склад вихідних матеріалів вводять пігменти в необхідній кількості (для надання масі після утильного випалу). Ажур –вид декору, який застосовується на виробах із художньої кераміки, коли малюнок створюється методом різьби наскрізь. Малюнок наноситься на виріб при формуванні в гіпсовій формі. На формі, відлитій із моделі, розмічений малюнок у вигляді тонкої вдавленої лінії. Відповідно малюнку, в місцях, які повинні бути вирізані, наносяться наколи, після чого вручну просверлюють вузькі отвори, інколи приходиться застосовувати ручне сверло з послідуючим вирізанням спеціальним ножем. Вирізання здійснюється під деяким кутом, створюючи уявлення вирізів великих розмірів, ніж вони є. Для надання додаткового декоративного ефекту, а також для більшої утилітарності можна використати двустінний виріб, де декор зовнішніх стінок оформлений ажуром. Декоративний ажур застосовують переважно на фаянсових виробах, деяких видах майоліки, за властивостями, що наближаються до фаянсу. Інкрустація представляє собою декор, суть якого зводиться дотого, що в відповідності з малюнком на виріб проводять скрізьний виріз узору на поверхні матеріалу. Таке вирізання проводять ножем під визначеним кутом аналогічно тому, як це роблять для отримання ажура. Потім в утворенні заглиблення впресовують зафарбовані маси, склад яких для більшої відповідності з основним матеріалом, виготовляють подібно основній масі. Цей вид декора застосовують в фаянсі і в інших масах, близьких до нього за властивостями.
Контрольні запитання:
1. Яке призначення процесу декорування? 2. Що означає - рельєфне декорування поверхні? 3. Як створюється складна модель з рельєфами? 4. Охарактеризуйте способи декорування виробів по сирому напівфабрикату, зокрема ажур та інкрустація.
|