Заняття №26. Тема:Сортування, шліфування, полірування.

Тема:Сортування, шліфування, полірування.

Мета:Ознайомитися з операцією сортування.

Пояснити:як сортують вироби.

Тип заняття:лекція.

Література:Юшкевич М.О., Роговой М.И. «Технология керамики», М.,Издательство литературы по строительству, 1969 Частина 2.

План лекції.

1. Види сортування: попереднє, основне.

2. Критерії сортування виробів.

При виробництві керамічних виробів при виконанні окремих технологічних процесів (наприклад після формування, сушки, після першого та другого випалу) виникають різні види браку, які виявляють в результаті проміжного контролю. Кінцеве сортування виробів проводять після политого випалу їх, коли вироби поступають в сортувальний цех.

Сортування звичайно виконують в дві стадії:

-прийомка і первинне сортування виробів, які поступають із пічного цеха після политого випалу

-кінцеве сортування білого товару (білизни), включаючи також вироби з виправленими дефектами і покращеним зовнішнім виглядом.

При першому сортування вироби розділяють на:

-сортні, які після декорування будуть відповідати передбаченим в ТУ групам сортності, тобто 1,2,3 сортам;

-які потребують додаткового обробітку (зачистки, шліфування і полірування), після чого вони можуть ути віднесені до першої групи;

-дефектні, які не відповідають вимогам сортної продукції і які передаються для розбірки по видам браку.

На другій стадії сортування вироби розділяють по сортам, відбирають для відповідного декорування і комплектування сервізів, гарнітурів, наборів.

Критеріями для віднесення виробів до того чи іншого сорту є зовнішній вигляд, показники фізико-механічних властивостей, величина та кількість дефектів обробки при формуванні, сушці, випалі та декоруванні.

Керамічні вироби сортують шляхом зовнішнього огляду, а також за допомогою різних вимірювальних інструментів та застосувань. В процесі сортування оцінюють їх колір і просвічуваність, якість поливного покриття, встановлюють відхилення від форми і розмірів і в відповідності з передбаченими допусками розприділяють продукцію по сортам. Для полегшення і більшої обєктивності сортування використовують еталони.

Деформацію полих виробів, визначають по різниці максимального і мінімального діаметрів, плоского посуду шляхом вимірювання зазору між бортом виробу і поверхнею рівної плити, на яку його вкладують вверх дном при випробовуванні. Для вимірювання користуються спеціальними калібрами у вигляді сходинкових клиннів, які вставляються в зазор, сходинки яких утовщуються на 0,5мм. Сортування плоского посуду спрощується при використанні спеціального клавішного пристрою, який складається із горизонтального диску з радіальними прорізами, в які вмонтовані виступаючі над ним рухомі клавіші. Вироби, що випробовуються встановлюються на диск вверх дном і прижимаються до нього вертикальним штіфтом, який надавлює на центр дна. В залежності від ступеню викревлення борта окремі клавіші опускаються на різну глибину і включають сигнальні лампи, які показують, до якого сорту по знаку деформації слід віднести виріб.

Розміри виробів встановлюють за допомогою міліметрової лінійки, штангенциркуля і товщинометра. Ємкість виробів визначають в літрах води, яка заповнює виріб повністю, глибоких тарілок – за кількістю води, яка заповнює їх до рівня, на відстані 25мм від зовнішнього краю вироба. Обєм води підраховується мірним циліндром.

Правильність кріплення приставних деталей визначають за допомогою нескладних приладів, які дозволяють вимірювати кут нахилу ручок та носиків від нормального положення, кут нахилу чайника при випаданні кришки повинен бути не менше 60⁰.

Якість декорованих виробів повинна відповідати нанесеному на них декору. Вдало підібраний декор допомагає сховати багато дефектів поверхні, що дозволяє підвищити сортність і вартість готової продукції. Так „мушка” діаметром до 1мм може бути закрита малюнками, виконаними темними фарбами. Пятна і сліди від шліфування майже незамітні при нанесенні на них декору. Відхилення від кольору в виробі гарно маскуються сплошними покриттями (фонами). Тому важливою операцією є відбір виробів для відповідних видів розфарбовування, яку поєднують з сортуванням або виконують після неї. Вищі сорта нерозфарбованих виробів призначаються для більш повного декору, нищі – для розфарбовування більш простими малюнками. Особливо висока якість виробів вимагається при бортовому декоруванні, при якому більша частина поверхні залишається нерозфарбованою.

ДСТУ на керамічний посуд передбачають визначення механічної міцності без застосування спеціальних приладів. Так, механічна міцність плоских виробів встановлюється пятиденним зберіганням їх в стопках: 120шт товстостінних ( фарфоровихтарілок та блюдець) і 100шт тонкостінних. Фаянсові тарілки складуються стопками по 100шт, а блюдця по 150шт. Вироби в стопках перекладуютьсяпапером, щоб краї виробів не доторкувалися. При цьому нижній виріб не повинен руйнуватися.

Сортування виробів, що відрізняються широким асортиментом, а також різноманітністю форм і розмірів, не механізована і здійснюється вручну.

Контрольні запитання:

1. Назвіть види сортування?

2. Які є критерії сортування виробів?