Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Заняття №31




Читайте также:
  1. VI. Основні етапи заняття
  2. Діагностування готовності до заняття
  3. Для проведення практичного заняття із студентами 1 курсу
  4. Заняття з фізичної культури
  5. Заняття з фізичної культури на повітрі
  6. Заняття № 1.
  7. Заняття № 1.
  8. Заняття № 1.
  9. Заняття № 1.
  10. Заняття № 1.

Тема:Технологія гончарних виробів.

Мета:Ознайомитися з технологією виготовлення гончарних виробів.

Пояснити:як формують гончарні вироби.

Тип заняття:лекція.

Література:Акунова Л.Ф. Материаловедение и технология производства художественных керамических изделий. Глава

 

План лекції.

1. Класифікація гончарних виробів.

2. Властивості, сировина.

3. Способи формування.

4. Ангобування.

5. Сушіння.

 

1. До гончарних виробів відносяться керамічні вироби, які володіють в неглазурованому вигляді пористістю і порівняльною мякістю (легко дряпаються ножем). Вони мають цегляного кольору окрас з різними відтінками від жовтого до блідо-червоного до яскраво- і темно-червоного та темно-сірого кольору.

Неглазурований гончарний посуд може набути темно-сірого забарвлення при визначеному режимі випалу за рахунок диму.

Пористість гончарних виробів складає 15-18% (по водопоглинанню). Гончарні вироби, які можуть витримувати безпосереднє зіткнення з вогнем, можуть слугувати в якості посуду для приготування харчів на відкритому вогні, в зв’язку з цим гончарний побутовий посуд ділиться на слідуючі дві групи:

-вироби, що піддаються підігріву в вогневих печах, за виключенням газових, при максимальній температурі 400-5000С (ємкості для варки рідких блюд, кухонні горшки)

-вироби, в яких тимчасово зберігаються харчі при температурі, яка не перевищує 1000С (кувшини, миски, маслянки).

-вироби, призначені для зберігання сухих виробів (солонки, банки для зберігання продуктів).

До виробів, що відносяться до першої групи, не пред’являють високих вимог відносно зовнішнього обробітку і їх часто не глазурують зовні. В той же час до них пред’являють більш строгі вимоги технічного порядку: висока термічна стійкість, хімічна стійкість проти руйнування поливного шару в місцях, де йде зіткнення виробів з харчами.

2. В якості вихідних матеріалів для виробництва гончарних виробів слугують природно зафарбовані цегляні глини, тобто легкоплавкі глини різного складу, але володіючі в порівнянні з більшістю цегляних глин меншим вмістом домішок і більшою однорідністю. Гончарні глини в своєму складі мають деяку кількість розпиленого вапна, вони характеризуються середньою пластичністю та помірною усадкою при сушці та випалі. Також застосовується кварцовий пісок в кількості 12-18%. Плавні не вводять окремо в гончарну масу, так як вони містяться в достатній кількості в глинах.



Для отримання виробів з підвищеною пористістю в їх склад вводять (фільтри) в склад вхідних матеріалів вводять дрібно розмелене древесне вугілля або стружку. Вони при випалі вигорають утворюючи пори.

В склад ангобів, що застосовуються в гончарному виробництві, входять в якості глинистого матеріала біло випалені глини і каоліни, а добавками тут служать тонко розмелений кварцовий пісок та крейда. Регулюючи кількісний склад вказаних вихідних матеріалів, вдається підібрати ангоб до основної маси. Кольорові пігменти отримують шляхом введення в білі ангоби (побіли) пігментів у вигляді окислів хрома, заліза, та кобальта. В гончарному виробництві застосовують свинцеві та без свинцеві поливи.

При підготовці маси для виробництва гончарних виробів глину попередньо піддають процесу виморожування та вилежування на протязі 1 року. Під впливом вологи, тепла та холода проходе роз рихлення глини з покращенням її пластичних властивостей. Після вилежування гончарну глину вручну звільняють від крупних включень, потім замочують водою та змішують з піском.



3. Гончарні вироби формують пластичним способом, звичайно в гіпсових формах з шаблоном. Предмети народної творчості, дитячі іграшки формують від руки. Гончарні вироби, що володіють формою тіл обертання (кув шини, горшки) формують «витягуванням» на гончарному кругі.

4. Декорування виробів ангобами здійснюється вручну, відводко пензлем широкої стрічки, поливм, окунанням, пошаровим нанесеннм в гіпсових формах. Ангобуванню піддаються підв’ялені литі вироби, оправлені від заусенецей, нерівностей і шороховатостей поверхні, швів від гіпсових форм, а також очищені від пилу. Приготовані кольорові ангоби перед застосуванням проціджують через сито №056 (160отв/см2). Окунанням або поливом, тобто суцільним покриттям ангобують тільки підв’ялені вироби, які мають вологість 14-16%. При однокольоровому ангобуванні один і той же ангоб накладується на виріб з середини і зовні окунанням. При двохкольоровому покритті спочатку внутрішня сторона виробів покривається ангобом одного кольору, а потім зовнішня іншим.

При нанесенні ангобу послідовним пошаровим відливанням виробів із мас різних кольорів в гіпсові форми спочатку заливають ангоб, який на протязі часу (не більше 5хв), необхідного для уворення шару товщиною не більше 1мм, зливають. Потім, заливаючи в тіж форми основну масу, набирають основну товщу черепка, досягаючи його зєднання з тонким фактурним шаром першочергово нанесеного ангобу. Після набору маси необхідної товщини надлишок шлікеру зливається, а відлитий виріб послідовно піддається всим стадіям обробітку, які необхідні в процесі формування виробів.



Малюнок кольоровим ангобом на поверхні виробів виконують слідуючим чином: на робочу поверхню гіпсової форми малюнок наносять за допомогою пензля або гумового балону, потім заливають основний шлікер, надлишок шлікеру зливають після набору необхідної товщини черепка.

5. Підв’ялювання та сушку відформованих виробів проводять в тому ж приміщенні, де їх оформляють. Ці процеси за рахунок тепла, що відходе від печей для випалу.

Підв’ялені гончарні вироби часто декорують кольоровими або білими ангобами шляхом суцільного покриття (способом окунання), або наносять на окремі частини виробів (барботин).

При виробництві високоякісних гончарних виробів після ангобування їх піддають утельному випалу.

Розпис гончарних виробів, крім застосування барботина, може проводитися з використанням керамічних фарб та полив.

Гончарні вироби бувають неглазуровані, глазуровані з внутрішньої сторони і з обох сторін. Суцільне глазурування виробі, що знаходяться в дкорованому або не декорованому стані (якщо декор не потрібний), робе поверхню матеріала більш гігієнічною.

 

Контрольні запитання:

1. Назвіть класифікацію гончарних виробів.

2. Якими властивостями володіють гончарні вироби?

3. Які сировинні матеріали використовуються при виготовленні гончарних виробів?

4. Назвіть способи формування гончарних виробів.

5. Як здійснюється процес ангобування гончарних виробів?

6. Як здійснюється сушка?

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты