ПОНЯТТЯ ТРЕНІНГУ. ЗНАЧЕННЯ ТРЕНІНГУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ГРУПОВОЇ ДИНАМІКИ.

В останні роки в наш лексикон, у наше життя з усіх боків усе активніше входить поняття «тренінгу». Часом здається, що тренінг – це панацея від усього, від непевності, від страху, від незнання, від … від ще мільйона речей. І є в цьому своя правда, бо підтверджено і доведено справою – тренінг, як метод дійсно ефективний, потрібен тільки правильний підхід.

Як такого чіткого поняття «тренінг» не існує. Кожен автор трактує це явище як розуміє. Загалом, суть поняття «тренінг» можна звести до наступного: це метод активного навчання, спрямований на розвиток навичок, знань і соціальних установок. У той же час, можна виділити три основні підходи у визначенні цього поняття. Носіями цих підходів є люди трьох професійних спеціальностей: психологи («винахідники» тренінгу як особливої форми групової роботи), управлінці (оскільки тренінги найчастіше покликані вирішувати управлінські завдання), а також «професіонали тренінгу». Психологи у своїх визначеннях тренінгу роблять основний акцент на результатах тренінгу – позитивні зміни в його учасників. Управлінці зміщують акцент на задоволенні тренінгом певних потреб у менеджменті. Тренерам найбільш важливим є опис процесу тренінгу.

Слово «тренінг» походить від англійського «to train», що означає «навчати, виховувати, тренувати».

Тренінг – це комплекс дій і вправ направлених на придбання нових навиків та вдосконалення і закріплення вже набутих.

Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв’язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захвиті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим та не обтяжливим. (наприклад, тренінг з раціонального використання робочого часу).

Метою тренінгу можуть бути:

- інформація та набуття учасниками тренінгу нових професійних навичок та умінь;

- опанування нових технологій у професійній сфері;

- зменшення чогось небажаного (проявів поведінки, стилю неефективного спілкування, особливостей реагування тощо);

- зміна погляду на проблему;

- зміна погляду на процес навчання, аби зрозуміти, що він може давати наснагу та задоволення;

- підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до себе та життя;

- пошук ефективних шляхів розв’язання поставлених проблем завдяки об’єднанню в тренінговій роботі різних спеціалістів, представників різних відомств, які впливають на розв’язання цих проблем;

- активізація громадськості щодо розв’язання актуальних проблем.

Досвід показує, що проведення тренінгів допомагає в таких моментах:

- визначитись з напрямками розвитку власної трудової кар’єри;

- скласти ефективне резюме;

- ознайомитись з сучасними технологіями пошуку роботи;

- навчитись вести телефонні переговори враховуючи норми етикету;

- сформувати поняття про особистий і діловий імідж;

- навчитись правильній поведінці під час співбесіди;

- навчитись слухати інших і приймати власні рішення;

- формулювати запитання;

- обмінюватись власним досвідом працевлаштування.

Користь від тренінгу є можливість зрозуміти, якими перевагами володіє людина, як продавати свій розум і здобутки, щоб праця перетворилася у творчість відповідно до своїх схильностей і особливостей характеру. Немає нездібних, є люди, що займаються не своєю справою.

На сьогоднішній день не існує чіткої класифікації тренінгів. Так у залежності від спрямованості впливу і змін виділяють: навиковий, психотерапевтичний, соціально – психологічний і бізнес – тренінг.

· Навиковий тренінг, вже з назви зрозуміло, що він націлений на формування та вироблення певних навичок. До слова , такі популярні сьогодні бізнес – тренінги, в більшості випадків – навикові: тренінг переговорів, самопрезентації, техніки продажів і ін.

· Психотерапевтичний тренінг (більш коректна назва – психотерапевтична група) спрямований на зміни у свідомості. Ці групи співвідносяться з існуючими напрямками психотерапії – психодраматичні, гештальт – групи, групи тілесно орієнтовані, танці – рухової терапії та ін.

· Ті види тренінгу в яких об’єктом впливу є якості, властивості, вміння, здібності й установки, які проявляються у спілкуванні, за традицією, що склалася у вітчизняній психології позначаються терміном «соціально – психологічний тренінг». Це поняття ввів в ужиток М.Форверг. Цей різновид тренінгу займає проміжне становище, оскільки він спрямований і на зміни в свідомості і у формуванні навичок.

Психологічний тренінг – це особлива форма групової роботи зі своїми можливостями, обмеженнями, правилами і проблемами. Він вивчає новим навичкам, допомагає освоїти інші психологічні можливості. Його с особливість у тому, що учить займати активну позицію, а засвоєння навичок відбувається в процесі переживання, особистого досвіду поведінки, відчування, діяння. Психологічний тренінг – це форма активного навчання, яка дозволяє людині сомо формувати навички й уміння в побудові продуктивних психологічних та соціальних міжособистісних відносин, аналізувати соціально – психологічні ситуації з тієї точки зору і позиції партнера, розвивати в собі здібності пізнання і розуміння себе й інших у процесі спілкування.

Тренінг упевненості в собі – індивідуальне або групове навчання упевненим способам поведінки в офіційних, формальних і міжособистісних стосунках. Історично першою програмою тренінгу упевненості в собі прийнято рахувати умовно – рефлекторну терапію Андре Сальтера (1949) що передбачав, що причиною невпевненості є переважання процесів гальмування в організмі, і що будував свою роботу на основі формування так званих «ексцитаторних» рефлексів. У сучасних програмах тренінгу в упевненості в собі прийнято розрізняти універсальні навики упевненості, такі як ініціатива в здійснені власних планів, позитивне само сприйняття і оптимізм, соціальна сміливість, саморегуляція і самопідбадьорювання, уміння викликати симпатію і спеціальні навики упевненості, що мають обмежене значення в різних сферах сучасного життя (уміння сказати «немає», зажадати, попросити, відкрите вираження бажань і відчуттів та інше).

· По замовникові тренінгу, розрізняються персональний, коли замовником є фізична особа; інституційний, коли замовником є деякий інститут (держава, компанія, група людей); змішаний, коли замовником виступають одночасно фізична особа і інститут.

· За способом набору розрізняються корпоративні тренінги, коли учасниками тренінгу можуть бути лише співробітники певної компанії або соціальної групи, і відкриті, коли учасниками тренінгу можуть стати люди, не зв’язані між собою приналежністю до однієї компанії або соціальної групи.

· По основному навику, який є метою тренінгу, розрізняються безліч різних тренінгів, наприклад: продажів, комунікативний, переговорів, і т.п.

Щодо сьогоднішніх лідерів в боротьбі за наші серця і душі – бізнес – тренінгів, то вони покликані розвивати навички персоналу для успішного виконання бізнес – завдань (корпоративний тренінг), підвищувати ефективність виробничої діяльності та управлінських взаємодій. Тренінги продажів, командоутворення, тайм – менеджменту, обслуговування клієнтів та інші – все це бізнес – тренінги, що розвивають професійні навички.

· Тренінг який направлений лише на здобуття знань, називається часто семінаром. На семінарі слухачі отримують інформацію і знання в певної області або з певного питання.

· Тренінг, направлений на виховання часто називається ввідним. Такі тренінги проводяться, наприклад, для новоприбулих членів трудового колективу в компаніях. Протягом таких заходів учасникам щепиться культура спілкування, прийнята у середині колективу, розповідається про правила поведінки, історія компанії, її структура.

У подібних тренінгах учасники дуже швидко отримують навички, які в звичайних життєвих умовах вони можуть придбати тільки разом з досвідом прожитих років і зроблених помилок.

Отже, щоб просто бути успішним в будь – якому аспекті нашого життя, необхідно перед самим собою відповісти на ряд питань: у кожного вони свої, і відповіді відповідно кожен повинен знайти самостійно. Усвідомлення необхідності «тренінгової терапії» - це не визнання своєї неспроможності, ні, ні в якому разі. Навпаки – це демонстрація прагнення стати професійніше, що є цілком розумним рішенням. Це один із шляхів особистісного зростання, як такого: розкрити в повній мірі свій потенціал, побачити різноманіття життя і перспективу.

Джерела інформації

http://www.salesman.ua/news/show/866.html

http://www.itacademy.com.ua/zona/ec/useful_info/trening_histiory. html

http://www. Careerguide.com.ua/node/159

http://www.salesman.ua/news/show/866.html