Опалубні роботи

Опалубка разом з допоміжними пристроями служить для надання конструкції проектної форми, розмірів і положення у просторі.

Опалубка - це тимчасова допоміжна конструкція для укладання бетонної суміші, що забезпечує форму, розміри і положення у просторі монолітної конструкції, що зводиться.

Роботи, пов’язані з виготовленням та встановленням опалубки наз. опалубними. У опалубці бетон набирає потрібної міцності (твердне), після чого опалубка знімається. Знімання опалубки наз. розпалублюванням.

До складу опалубки входять: щити, які забезпечують форму, розміри та якість поверхні монолітної конструкції; риштування, для підтримки опалубки і розміщування бетонувальників; елементи кріплення. В опалубні форми укладають бетону суміш, де вона твердне до досягнення потрібної міцності. Після цього оп розбирають

Вимоги до опалубки: повинна бути стійкою, міцною і жорсткою для збереження наданої форми; внутрішні контури опалубних форм мають відповідати проектним розмірам монолітної конструкції; якість внутрішньої поверхні (палуби) має забезпечувати потрібну якість поверхні конструкції, прогинання зібраної опалубки не повинно перевищувати 1/400 прогону, для вертикальної поверхні і 1/500 для перекриттів; повинна швидко збиратися і розбиратися, забезпечувати мінімальні витрати на її влаштування незначну трудомісткість виконання робіт (бути зручною при монтажі встановленні арматури і укладанні бетонної суміші). Конструкція опалубки має давати змогу її укрупнення. Опалубка має забезпечувати багатократність її використання. (оборотність може досягати до 400).

На встановлену вертикально опалубку діють сили: тиск бетонної суміші та динамічні сили від дії скидання та ущільнення. При визначенні стійкості опалубки враховують вітрові навантаження та навантаження у місцях кріплення вібраторів.

На горизонтальну опалубку діють: власна вага, підтримуючі елементи, арматура, бетонна суміш, навантаження від людей та транспортних засобів, динамічна дія вібрування.

Розрахунки опалубки виконують на міцність і прогинання.

Окремі дефекти опалубки: прогин, відхилення від геометричних розмірів перерізу і т.д переносяться на виготовлену в такій оп конструкцію і дуже важко піддаються виправленню. Завантаження розпалубленої конструкції тимчасовим або постійним навантаженням може бути допущено тільки після досягнення бетоном міцності, що відповідає цьому навантаженню. Завантаження повним розрахунковим навантаженням можна допускати не раніше терміну, за якого міцність бетону досягне 100% проектної.

Види опалубки. Опалубки діляться за такими ознаками: кількість циклів використання; за матеріалом; за конструктивними особливостями;

- за кількістю циклів використання – інвентарна (багатооборотна) переставні, пересувні, стаціонарні

- за матеріалами:

деревяні виготовляють з пиломатеріалів, водостійкої фанери та деревяних плит (ДВП, ДСП,) ці матеріали легко піддаються обробці. Ширина дощок повинна бути в межах від 12 см для дощок товщ – 20 мм і 20-25 – для товщ 35-50 мм. Дуже широкі дошки будуть жолобитися, вузькі вимагають більше цвяхів і трудовитрат у цілому. Довжина дощок визначається найбільш ходовим розміром монолітної конструкції. Розміри цвяхів визначаються залежно від товщини дощок і повинні бути в 2-3 р довші за товщину дощок. Щити з пиломатеріалів можна використовувати до 10 раз. Використання водостійкої фанери дає змогу знизити її масу та збільшити обороти до 20 раз. Використання водостійкої фанери і пластику дозволяє отримати гладку бетонну поверхню. Поверхні бетону, як архітектурне оформлення можна надати рельєфності і текстури. З цією метою на оп прикріпляють спец вкладиші, рельєфні гумові килимки, з метою отримати текстури під дерево використовують палубу з неструганих дощок.

Металеві – виготовляють з прокатних профілів з палубою з металевих листів 2-3 мм оборот до 300 раз. Застосування алюмінію знижує масу опал але потребує спец захисту від корозії під впливом дії цементного молочка.

Синтетичну – виготовл з склопластику, текстоліту та інш матеріалів міцні та легкі. Оборот до 100 р досить дорогі. Листові пласт використав для незнімної оп (висока ізоляція та декоративні якості). Синтетичні прогумовані та повітронепроникні використав для створення пневматичних оп форма та жорсткість яких досягається тиском повітря, яким їх наповнюють. Оборот – 250 раз

Оп з з/б, фібро бетону, армоцем мають високе суміщення з бетоном, що дає змогу вважати їх як моноліт при розрахунках на міцність. Склоцемент дає високі ізоляційні якості.

Комбіновані оп складаються з конструкцій виконаних з різних матеріалів. Фанеру покривають синтетичною смолою.

індивідуальна – застосовується для зведення конструкцій складної неповторної форми її проектують для кожної конструкції окремо. Часом проект оп не менш складний ніж проект самої конструкції.

Незнімна – форми-оболонки, які після бетонування залишаються в конструкції і можуть використовуватися у якості облицювання. Складаються з формоутворюючих елементів, кріплень й підтримуючих елементів. Після бетонування формоутворюючі елементи з монолітної конструкції не знімаються , кріплення і підтрим елем можуть бути знімні чи незнімні.

Залежно від матеріалу поділяють на металеві, залізобетоні, синтетичні, армоцементні, склоцементні, азбоцементні, фібробетоні

За функціональним призначенням застосовують тільки як формоутворюючий засіб. оп гідроізоляції, теплоізоляції, використовують у разі зведення монолітних конструкцій у важкодоступних місцях і стіснених умовах. Виконуються з з/б плит, армоцементних, пластикових чи азбоцементних листів. Лицьова поверхня може бути декоративною, рельєфною. Такі оп використовують для улаштування внутрішньої поверхні підземних переходів, при зведені монументальних споруд.

Розбірно-переставна з окремих щитів (дрібно та великощитові), підтримується елементами кріплення. Дрібно має елементи до 50 кг, що дає змогу встановлювати їх вручну. Відрізняється взаємозаміною елементів, розміри щитів мають модуль 300-100 мм, що дає змогу збирати оп форми різних конфігурацій і розмірів. Конструкції дрібн дають змогу укрупняти її у великорозмірні панелі чи блоки. Коли бетон набуває потрібної міцності оп розбирається, обчищається і використовується повторно. Використов для бетонування фундаментів, перегородок, балок, плит перекриття. Великощитові – основний елемент - великощитова панель площею до 40 м², суцільна чи збірна з дрібних щитів, встановлюється за допомогою крана.

Об’ємно-переставна являє собою просторові П-подібні секції, що складаються з 3-х шарнірно з’єднаних панелей (2 бокові і верхня). Використовують при спорудженні багатоповерхової будівлі з монолітними стінами і перекриттям. Розрізняють на такі, що демонтують у горизонтальному (Оп витягується горизонтально, використовується при бетонув з несівними поперечними стінами) чи вертикальному напрямі.

Блокова – це опалубна форма, яку монтують та демонтують у цілому вигляді за допомогою крана. Оп збирається з окремих щитів, які обєднанні у короби замкненого контуру за допомогою монтажних кутових елементів. Застосовують для бетонування однотипних конструкцій (фундаментів, колон) або структурні форми (ребристі плити). Може мати трансформуючу конструкцію з набору уніфікованих елементів, модульних щитів, які монтують у різних сполученнях. Ефективно застосов, якщо є більше 30 однотипних конструкцій одного розміру. При різнотипних фундаментах рац використовувати універсальні блок-форми з набору уніфікованих великорозмірних елементів, які монтують у різних сполученнях (модульних щитів). Переобладнання оп на інші розміри зміною набору щитів і відстані між з’єднувальними елементами.

Підйомно-переставна застосовується для поярусного бетонування висотних споруд з змінними та сталими розмірами по висоті (градирні), оп для бетонування спорудж конічної форми складається з трапецеподібних щитів, що встановлюють з зовнішнього і внутрішнього щитів. Внутрішні мають розпірні стержні, що забезпечують жорсткість внутрішн опалубки. При м, перестановці оп приходиться розбирати і виконувати заміну окремих елементів оп у залежності від зміни поперечного перерізу конструкції.

Передвижні, ковзна – відрізняється від інших тим, що при переміщенні по висоті вона не відділяється від конструкції яку бетонують, а ковзає по її поверхні за допомогою підйомних домкратів пристроїв. Застосовується для бетонування висотних будівель з незмінною по висоті формою. Складається з оп щитів підвішених на П-подібні домкратні рами, домкрати та підвісних риштувань. Щити 1,2 м, металеві, встановлені по зовнішній і внутрішній стороні. Для зменшення тертя при підйомі оп. щитам надають конусності 1/500 висоти щита розширенням донизу, що зменшує можливість обриву бетону. При зведені споруди оп піднімають домкратами, які спираються на домкратні стріли, що розміщені в стіні на відстані 2 м. швидкість бетонування до 3 м на добу залежить від придбанням бетоном міцності розпалублення.

Котюча – оп форма встановлюється на візках, що переміщаються по колії. Застосов для бетонування відносно довгих лінійних споруд постійного перерізу по довжині (тунелі,траншейних

складів) бетонування виконують ділянками.

Пневматична (надувна) – застосовують для бетонування купольних та склепінних тонких з/б оболонок до 10 мм товщиною. Виготовляють з синтетичної або повітронепроникної прогумованої тканини чи армованої гумової оболонки прикріпленої до фундаменту. У оболонку накачують повітря і вона набуває потрібної форми.

Механізовані опалубні агрегати – це системи, які забезпечують механізацію та автоматизац всього робочого циклу використання оп (встановлення, переведення у робоче положення, розпалублення, переміщення на чергову ділянку). Використання м о а забезпечує високі темпи виконання робіт та виробітку. Оп оснащені нагрівальними елементами та пристроем контролю і регулювання температурного режиму наз термоактивними і застосовують для обігріву бетону у зимових умовах.

Вибір типу оп залежить від відповідної конструкції, що зводиться й економічної ефективності. На 1 етапі вибору оп визначають її позитивні технологічні якості. Від технологічної відповідності ованібіномоп залежить швидкість бетонування, що впливає на економічну ефективність. До яких належать:універсальність, забезпеченість якості поверхні, швидкість улаштування, розбирання.

Технологія оп робіт. Оп роботи виконують згідно з вимогами буд норм і правил та технологічних карт, що входять до складу проекту виконання робіт. Технологічні карти на виконання оп робіт вміщують: - схеми організації оп робіт, пов’язані з іншим ІІ виконанням робіт; - маркірувальні креслення оп та роб креслення конструкцій підтримуючих риштувань; - специфікації елементів оп та риштувань; - послідовність установлення та розбирання елементів оп; - виконання окремих операцій монтажу підтримувальних і несівних елементів оп; - калькуляцію витрат матеріалів і праці; - графіки виконання робіт; - правила з ТБ.

Схема організації робіт має передбачати виконання оп робіт на захватках, напрям руху комплектів оп, ланок, місця складання оп, їх укрупнення в панелі чи блоки. Оп роботи виконують спец ланками організованими на основі операційно-розчленованого принципу. Кількісний склад ланок визначається за обсягами робіт та терміном їх виконання.

На маркірувальному кресленні схематично показують опалублювальну конструкцію з елементами опалубки позначеними №-марками, їх матеріал і загальній об’єм. Перед установленням оп розмічають осі конструкції (наносять фарбою позначення на її основі та внизу щитів. При влаштуванні фундаменту осі позначають забитими по контуру підошви фундаменту кілочками.

На майданчику укрупнення збирають панелі чи блоки, в яких разом з оп встановлюють та закріплюють арматурні монолітні конструкції. Елементи багаторазової оп слід обчистити від бетонної суміші. Поверхню треба змастити спеціальними мастиками, які забезпечують зниження зчеплення бетону з оп і тим самим полегшують розпалублення.

За принципом дії мастила поділяють на 1плінкоутворюючі , уповільнювачі тужавлення і комбіновані. 1 на формоутворюючій поверхні оп утвор тонка мінеральна плівка, що запобігає прилипанню бетону до оп. Гідрофобізуючі мастила (солідол, відпрацьоване масло) при нанесені на поверхню оп утворюють гідрофобну (не змочувальну) плівку. вони найпоширеніші.

Найбільш ефективними є комбіновані до складу яких входить гідрофобізуючі речовини, уповільнювач тужавлення та пластифікатори, що знижують поверхневу пористість і поліпшують якість поверхні.

Установлюють оп так, щоб осі нанесені на основі і оп збігалися. Далі натяжками забезпечують вертикальність, потім закріплюють форму. На внутрішній поверхні наносять позначки рівня бетонування.

Установлена оп до початку бетонування має бути прийнята майстром. При цьому перевіряють – відповідн геометр розмірів і позначок рівня; - правильність її положення відносно осей; - цільність стиків і сполучень елементів; - правильність установлення підтримуючих елементів, риштувань; елементів кріплень. Відхилення розмірів установленої оп не повині перевищувати норматив та проектні. Під час бетонування за оп безперервно наглядають і виявлені деформац одразу виправляють.

2. Арматурні роботи для покращення роботи бетону на розтяг і згин його армують окремими стальними стрижнями, каркасами, сітками або жорсткою арматурою з прокатних профілей (тавр, швелер, кутник). Виготовляють та укладають арматуру в оп відносно до арматурних робіт. Арматура – це сталеві круглі стрижні, прокатні профілі, дріт, вироби з них чи неметалеві вироби – склопластиковий дріт, що розміщений у бетоні для покращення несівної здатності бетон конструкції.

У залежності від технології виготовлення стальна арматура поділяється на стрижневу армат, що отримана шляхом гарячої прокатки сталі і дріт отриманий у результаті холодного волочіння. Залежно від мех. властивостей стрижн арматура та дріт поділяються за класами А-І, ІІ, ІІІ, ІV, V, VI (відпов 240, 300, 400, 600, 800, 1000). Дріт В-І (звичайний,гладкий), В-ІІ (гладкий, періодичний)– високоміцний. Та за марками залежно від їх хімічного складу. Стрижні арматури виготовляють гладкого А –І та періодичного профілю АІІ, АVI. Арматуру класі AV, AVI звичайну та термічно зміцнену і дріт ВІІ та ВрІІ – застосов для влаштування попередньо напруженої арматури. Армат класів АІ, АІІ Ø до 10 мм дріт і канати постачають з заводів в бухтах, стрижні АІ, АІІ Ø>10 мм то інших класів у прутках 6-12 м довжина (24 м) за замовленням. Уніфіковані сітки з дроту ВІ чи стр АІІІ в рулонах або пакетах.

В

Ар роботи належать до числа скритих робіт і кожне відхилення від проекту обов’язково фіксується актом. Армат: робоча, розподільна, монтажна, хомутна. До початку бетонування всі змонтовані арматурні конструкції оглядають, перевіряють розміри, розміщення, правильність виконання стиків арматури тощо. ни і роарма

Бетонні роботи виконують за звичайною технологією при температурі зовнішн повітря 5-25^оС і відносній вологості 50% (оптим для тверднення бетону є темпер 18^оС і вологість 60%). В спекотних умовах та взимку необхідно забезпечити нормальні умови тверднення свіже укладеної бетон суміші.

Технологія укладання бет суміші та її послідовність залежить від виду, розмірів та положення конструкції, кліматичних умов, устаткування енергетичних ресурсів та властивостей суміші. Під час укладання бет суміші в оп її розподіляють горизонтально шарами 20-3 0 см, що забезпечує рівномірне ущільнення бетону. Товщина горизонтального шару залежить від типу ущільнювача і не повинна перевищувати 1,25 довжини.

При бетонуванні тонкостінних конструкцій необхідно послідовно нарощувати опалубку і треба бетонування здійснювати безперервно та рівномірно по всій довжині конструкції забезпечуючи її рівномірне завантаження у процесі бетонування.

Ефективний метод ущільнення – вакуумування бетону. Воно забезпечує (за рахунок відсмоктування з бет суміші вільної хімічно не зв’язної води та повітря) можливість досягнення міцності 0,3-0,5 МПа, що є достатньо для часткової або повної