Аналіз беззбитковості

Аналіз беззбитковості є невід'ємною частиною процедури оцінки життєздатності проектів. Метою цього аналізу є визначення мінімально припустимого обсягу виробництва та реалізації продукції проекту за умови забезпечення необхідного рівня його ефективності. Таким чином, аналіз беззбитковості дозволяє прийняти рішення щодо принципової можливості реалізації проекту, що розглядається.

Зазначимо, що аналіз беззбитковості є популярною методикою, яка широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом продажу та рівнем витрат і доходів при випуску певного обсягу продукції. Ситуація беззбитковості відображає такий стан, коли сукупні доходи дорівнюють сукупним витратам, тобто немає ані прибутків, ані збитків. Тому аналіз беззбитковості — це аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку величини витрат і доходів на різних рівнях виробництва.

До основних завдань аналізу беззбитковості належать:

• оцінка структури затрат за проектом і можливість управління цією структурою;

• визначення раціональності обраного масштабу та можливості скорочення обсягів виробництва;

• аналіз проектної ціни та можливості її зменшення під впливом реальної ринкової ситуації;

• визначення запасу фінансової міцності.

Розрахунок точки беззбитковості базується на простому співвідношенні:

Виручка = Змінні витрати + Постійні витрати + Прибуток

або, якщо формалізувати:

Р× Ц = ЗВ× Р+ПВ + П,

де Ц — ціна, Р — проектний обсяг виробництва, ЗВ — змінні витрати на одиницю продукції, ПВ — постійні витрати, П – прибуток до оподаткування. Це рівняння є базовим для розрахунку основних змінних проекту, а саме: беззбиткового обсягу виробництва, мінімального рівня ціни, максимальних значень витрат (постійних і змінних).

Проте необхідно розуміти, що для економіста, який приймає рішення про доцільність реалізації того чи іншого проекту, більшого значення набувають грошові потоки, ніж бухгалтерський прибуток. Тоді беззбитковий обсяг продукції за проектом доцільно визначати за формулою:

де OCF— операційний грошовий потік.

Залежно від генерування операційного грошового потоку визначають такі показники проекту, як бухгалтерська, готівкова та фінансова точки беззбитковості. Так, якщо перед аналітиком стоїть завдання визначити обсяг виробництва, який дозволить покрити за рахунок проектних грошових потоків лише амортизаційні відрахування (тобто тоді, коли фактично операційний грошовий потік дорівнює величині амортизаційних відрахувань), буде визначено бухгалтерську точку беззбитковості. Якщо операційний потік прирівняти до нуля, то отримаємо значення готівкової точки беззбитковості. За такого обсягу продукції сума збитків за проектом дорівнює сумі початкових інвестицій. Фінансова точка беззбитковості враховує величину постійних витрат і щорічні ануїтетні платежі, що дають змогу повернути суму інвестицій у майбутньому. Її розрахунок дозволяє визначити, яким має бути операційний грошовий потік, щоб чиста теперішня вартість проекту дорівнювала нулю.

Для прийняття рішення про доцільність реалізації проекту необхідно розрахувати основні показники беззбитковості і визначити вплив зміни обсягів реалізації продукції проекту на зміну структури витрат, сукупної виручки від продажу та прибутку. Дослідити таку залежність можна за допомогою операційного лівериджу (ОL), величина якого свідчить про чутливість прибутку до зміни величини обсягів продажу продукції проекту.

Операційний ліверидж визначає ступінь залежності проекту або фірми від постійних витрат виробництва. Компанія з низьким операційним лівериджом буде мати низькі постійні витрати порівняно з компанією з високимопераційним лівериджем. В цілому проект з відносно значними інвестиціями в споруди та обладнання матиме відносно вищий операційний ліверидж. Такі проекти називають капіталомісткими.

Операційний ліверидж (OL) – це процентна зміна в операційному грошовому потоці відносно процентної зміни кількості проданої продукції.

OL = 1 + ПВ/OCF

Коефіцієнт ПВ/OCF визначає відношення постійних витрат до операційного грошового потоку. Нульові постійні витрати визначають величину OL = 1, що доводить: відносна зміна кількості проданої продукції призведе до тієї ж самої зміни у процентах в операційному грошовому потоці. Інакше кажучи, за даних умов не існує ефекту збільшення або лівериджу.

Чим вищий операційний ліверидж, тим більша небезпека потенційного ризику. З управлінської точки зору, одним з шляхів подолання непевності для ризикованих проектів є утримання операційного лівериджу на можливо низькому рівні. Це, в свою чергу, дозволяє утримувати точку беззбитковості на мінімальному рівні.

Аналіз динамічності проекту спрямований на визначення впливу наймінливіших параметрів проекту (обсягу продажу, величини витрат і ціни) на його результати. Проведення аналізу динамічності передбачає поряд з визначенням величини операційного лівериджу розрахунок порогу рентабельності, запасу надійності, запасу фінансової міцності.

Поріг рентабельності – це обсяг реалізації продукції, при якому проект не зазнає збитків (або точка беззбитковості у грошових одиницях)

Запас надійності показує на скільки у процентному відношенні можна знизити ціну одиниці продукції і не завдати збитків підприємству

ЗН = (Ц-Ц_min)/Ц *100%

Ц_min = (ПВ + Р*ЗВ)/Р

Де Ц – ціна продукції; Ц_min – мінімально можлива ціна продукції за проектом, яка забезпечує його беззбитковість.

Запас фінансової міцності – це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Зф = Віручка – ПР

Запас фінансової міцності показує граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.