Класифікація витрат

Аналіз беззбитковості широко використовується для аналізу співвідношення між обсягом продажу та прибутковістю. Усі показники беззбитковості мають спільну мету : отримати відповідь на питання, наскільки можна зменшувати обсяги продажу товару, щоб проект зазнав збитків. Ключовими при цьому є питання визначення постійних та змінних витрат та можливість управління ними.

Всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні (рис. )

Рис. Структура витрат за проектом

До інвестиційнихналежать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда технології та обладнання), передвиробничі витрати та потреби в обіговому капіталі. Під цими витратами розуміють усі витрати, які забезпечують підготовку й реалізацію проекту, включаючи формування або збільшення основних та оборотних коштів. Ці витрати не мають на меті дати прибуток принаймні протягом року і є довгостроковими вкладеннями.

Залежно від виду і форм капітальних витрат значення їх показників матиме різний економічний сенс. Якщо йдеться про створення нового підприємства, капітальні витрати розглядаються як вклад засновників у статутний фонд, якщо про проект у рамках діючого — як збільшення статутного фонду за рахунок коштів залучених акціонерів або як витрати, погашувані за рахунок кредитів чи державних субсидій. Капітальні витрати не відносяться до валових витрат підприємства.

Таблиця

Капітальні витрати проекту

Капітальні витрати необхідно спланувати по видах потоків (грошовий, матеріальний, нематеріальний). Для цього за тією схемою, що її було використано в таблиці, виділяються тільки грошові витрати.

Перед виробничі витрати включають всі витрати, необхідні для початку виробництва продукції проекту. Вони не можуть бути віднесені до поточних витрат оскільки носять одноразовий характер.

Вкладання в оборотний капітал визначаються мінімально необхідною сумою коштів для забезпечення постійної платоспроможності по закупівлі всіх видів поточних активів, насамперед товарно-матеріальних цінностей. Інвестування в оборотний капітал відбувається, як правило, у нульовий рік проекту, а його відшкодування — після його реалізації. Через різницю у часі витрати на оборотний капітал зменшують величину дисконтованого грошового потоку.

Поточні витрати — це витрати на випуск продукції, які містять витрати на придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати.

Поточні витрати проекту належать до валових витрат, які враховуються як при розрахунку податку на прибуток підприємств, так і при проектуванні грошових потоків. Розрахунок планових поточних витрат є однією з найскладніших процедур, що передбачає послідовне визначення кожної їх статті. Для цього необхідно дотримуватися певної класифікації поточних витрат (рис. ).

Рис. Класифікація поточних витрат.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу прямих трудових витрат включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції проекту, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку тощо.

До складу загальновиробничих витрат включаються виробничі накладні витрати на організацію виробництва та управління, а також витрати на утримання та експлуатацію устаткування загальновиробничого призначення. Визначені загальновиробничі витрати за переліком і складом поділяються на постійні та змінні хоча абсолютно точного розподілу витрат на постійні і змінні не може бути, так як існують витрати, що містять в собі і постійну і змінну частини. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності. Вони прямо і повністю відносяться на виробничу собівартість виробленої продукції.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, машино-годин, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Розподілена частина постійних загальновиробничих витрат відноситься на виробничу собівартість продукції.